Переговори можуть також перериватися, якщо сторони не дiйшли згоди при обговореннi конкретних пропозицiй. У таких випадках складауться протокол розбiжностей, до якого заносяться змiст розбiжностей та пропозицiє сторiн про заходи, що необхiдно провести, причин, через якi не можна прийняти рiшення. В протоколi обумовлюються також строки вiдновлення переговорiв.
Для вирiшення розбiжностей, що виникають в ходi переговорiв, пiсля складення протоколу розбiжностей сторонами протягом трьох днiв пiсля складення протоколу створюуться примирна комiсiя. Вона складауться з одинаковоє кiлькостi представникiв сторiн для пiдготовки рекомендацiй щодо вироблення рiшення, яке б задовольнило обидвi сторони.
Роздiл V. Колективний договiр
151
Внаслiдок переговорiв сторони переконуються, що колективний договiр - це засiб досягнення компромiсу, який неможливий без поступок. Переговори саме i полягають у тому, щоб схилити iншу сторону до результату, якого необхiдно досягти.
У разi недосягнення згоди на пiдставi пропозицiє примирноє комiсiє сторони можуть звернутися до посередника, який у термiн до семи днiв повинен розглянути протокол розбiжностей i винести рекомендацiє щодо сутi спору. Посередник визначауться сторонами за єх спiльним вибором. Це може бути нейтральна особа з високим рiвнем квалiфiкацiє в галузi тих питань, з яких виникли розбiжностi. Ця особа повинна користуватися довiрою обох сторiн.
Якщо внаслiдок роботи примирноє комiсiє чи посередника не вирiшено розбiжностей i не досягнуто згоди мiж сторонами переговорiв, профспiлки або iншi уповноваженi працiвниками органи можуть використовувати такi засоби впливу, як проведення зборiв, мiтингiв, пiкетування, демонстрацiй аж до страйку.
Якщо ж колективнi переговори закiнчилися успiшно i робоча комiсiя сформувала проект колективного договору, то вiн передауться на обговорення трудового колективу. Процес рб-говорення може проходити в рiзних формах: на зборах структурних пiдроздiлiв, окремих цехових профспiлкових органiзацiй i профгруп, шляхом тиражування i розповсюдження проекту серед працюючих.
Пiсля такого обговорення робоча комiсiя збирау, узагальнюу i розглядау пропозицiє, висловленi в ходi обговорення, приймау рiшення щодо доцiльностi i можливостi єх реалiзацiє та вносить вiдповiднi змiни i доповнення до проекту колективного договору. З пропозицiй, що не можуть бути прийнятi, готуються обгрунтування та iнформацiя.
Доопрацьований проект колективного договору виноситься на загальнi збори чи конференцiю трудового колективу для його обговорення i прийняття. Якщо загальнi збори чи конференцiя трудового колективу вiдхилили проект колективного договору в цiлому або окремi його положення, сторони зобов'язанi поновити переговори для реалiзацiє рiшень i пропозицiй зборiв чи конференцiє. Термiн таких переговорiв для пошуку необхiдного рiшення вiдповiдно до ст. 13 Закону Украєни <Про колективнi договори i угоди> не повинен перевищувати 10 днiв.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Пiсля закiнчення цих переговорiв проект колективного договору в щлому знову виноситься ва розгляд загальних зборiв чи конференцiє трудового колективу.
 6. Порядок укладення колективного договору i його змiст
iснування колективного договору об'уктивно обумовлене наявнiстю соцiальних, економiчних i правових передумов. Соцiальний чинник створюють соцiально-трудовi вiдносини, що виникають iз застосування громадянами своує здатностi до продуктивноє працi. В умовах суспiльного виробництва виникають внутрiшньоколективнi вiдносини, зв'язки в галузi суспiльноє органiзацiє працi. Для регулювання таких зв'язкiв використовуються методи регламентацiє окремих питань шляхом узгодження, прийняття системи локальних актiв, серед яких найважливiша роль належить колективному договору.
В економiчному планi правомiрнiсть i необхiднiсть iснування колективних договорiв обумовлена господарською самостiйнiстю пiдприумств, наявнiстю рiзноманiтних форм власностi, використанням найманоє працi та iснуванням об'уктивних розбiжностей мiж iнтересами власникiв та найманих працiвникiв.
До юридичних передумов iснування колективного договору слiд вiднести правосуб'уктнiсть його сторiн, встановлення законом та гарантованiсть праводiуздатностi учасникiв договору.
Як акт локального регулювання колективний договiр виконуу цiлий ряд виробничих i соцiальних завдань. До таких завдань належать: деталiзацiя i конкретизацiя чинного законодавства про працю з максимальним урегулюванням специфiки даного пiдприумства; вирiшення нових питань, що поставленi практикою i не знайшли урегулювання в чинному законодавствi;
стимулювання працiвникiв шляхом встановлення пiльгових умов працi; забезпечення виконання договiрних зобов'язань сторiн;
встановлення конкретноє вiдповiдальностi господарських i профспiлкових органiв за полiпшення умов працi й побуту працiвникiв пiдприумства; залучення працiвникiв до управлiння виробництвом, поширення правових знань; врегулювання суперечностей мiж власником i трудовим колективом найманих працiвникiв з метою досягнення соцiальноє злагоди.
Важливою рисою колективного договору у його багатоплановiсть. Як основний локальний акт пiдприумства колективний договiр регулюу майже всi вiдносини, що виникають в межах
Роздiл V. Колективний договiр
пiдприумства як з приводу його виробничоє дiяльностi, так i похiднi вiд них вiдносини, поуднуу в собi заходи, спрямованi на удосконалення виробництва, оплати працi, полiпшення умов працi та побуту працюючих та iншi важливi питання.
Колективний договiр укладауться на пiдприумствах незалежно вiд форм власностi i господарювання за умови використання ними найманоє працi i наявностi права юридичноє особи. Пвд найманою працею слiд розумiти виконання працiвником роботи за певну винагороду, що обумовлена трудовим договором або контрактом. Специфiка ввдносин по застосуванню найманоє працi полягау в тому, що така праця може застосовуватись на базi будь-якоє форми власностi: на державних, орендних, колективних пiдприумствах, в кооперативних органiзацiях, акцiонерних товариствах, фермерських господарствах, на iияятакик сiльськогосподарських пiдприумствах, в домашньо-Л---вичому господарствi тощо. ЧЦЯмiЯiтпмii догов^ укладауться також на пiдприумствах, <Г аВiАекюють науково-дослiдну дiяльнiсть або займаються комерцiую з метою одержання прибутку.
Якщо у необхiднiсть, колективний договiр може укладатися в структурних пiдроздiлах пiдприумств. Пвд такими пiдроздiлами слiд розумiти цехи, вiддiли, лабораторiє, сектори тощо. Головне, що повинно враховуватись при вирiшеннi цього питання, - це фiнансовi, економiчнi, органiзацiйнi i матерiальнi можливостi цих пiдроздiлiв для встановлення працiвникам додаткових соцiальних пiльг з урахуванням специфiки роботи конкретного пiдроздiлу в межах його компетенцiє.
Колективний договiр пiдроздiлу може замiняти колективний договiр пiдприумства. Але колективний договiр пiдроздiлу може вирiшувати тiльки окремi питання соцiально-економiчних * трудових вiдносин пiдроздiлу. В такому разi колективний договiр структурного пiдроздiлу у додатком до загального колективного договору пiдприумства, дiя якого поширюуться i на структурний пiдроздiл.
Розроблений сторонами проект колективного договору виноситься на загальнi збори або конференцiю трудового колективу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144