З прийняттям КЗпП Украєни 1922 р. були внесенi змiни в порядок розгляду трудових спорiв. Примирне забезпечення розгляду спорiв здiйснювалось РКК, примирними камерами i третейськими судами, кожний з яких дiяв на пiдставi окремого положення.
Примусовий порядок розгляду трудових спорiв здiйснювався особливими сесiями народних судiв по трудових спорах. У зв'язку з цим РКК при НКП було лiквiдовано.
РНК Украєни постановою вiд 27 квiтня 1923 р. затвердила Положення про примирнi камери i третейськi суди.
Рiшення РКК i примирних камер виконувалися добровiльно, оскiльки вони приймалися за погодженням сторiн, тому вважалися такими, що мають силу договорiв. Для визначення законностi рiшень примирних i третейських органiв вони направлялись безпосередньо до суду. Народний суддя перевiряв єх законнiсть i учиняв надпис, що мав силу виконавчого документу.
Порядок розгляду трудових спорiв, значна кiлькiсть конфлiктiв, великi строки для єх розгляду призводили до тривалих
Див.: Вестник НКТ Украиньє, 1919. № 1. С. 58. Див.: Там же. № 2. С. 107.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
454
строкiв розгляду трудових спорiв. Видатний вчений у галузi трудового права В. Догадов розробив i опублiкував дiаграму проходження трудових справ. Вiн показав, що в разi трудового спору вiд РНК до пленуму Верховного Суду РРФСР справа повинна була пройти через 24 органи'.
Постановою ЦВК i РНК СРСР вiд 29 серпня 1928 р. були затвердженi новi Правила про примирно-третейськi суди i судовий розгляд трудових спорiв2.
На пiдставi цих Правил НКП СРСР 12 грудня 1928 р. затвердив Положення про розцiночно-конфлiктнi комiсiє. Комiсiє утворювались на пiдприумствах i в установах iз рiвноє кiлькостi представникiв адмiнiстрацiє i профспiлкового комiтету.
Рiшення в РКК приймалося тiльки за погодженням з обома сторонами, незалежно вiд характеру спору. В разi недосягнен-ня згоди рiшення не приймалось, i на цьому розгляд спору в РКК закiнчувався.
Рiшення РКК могло бути оскаржено кожною стороною або опротестовано прокурором до вищоє профспiлки не пiзнiше 14-денного строку з дня повiдомлення сторiн про розгляд спору. В особливих сесiях народного суду трудовi спори могли розглядатись тiльки у випадках, коли сторони в РКК не досягли згоди i рiшення прийнятим не було, коли рiшення РКК було скасовано вищою профспiлковою органiзацiую, коли вiдповiдно до законодавства не обов'язково було звертатись до РКК.
Постановою вiд 28 серпня 1928 р. встановлювався також адмiнiстративний порядок розгляду трудових спорiв вищими у порядку пiдлеглостi органами.
З пiдвищенням ролi РКК i народних судiв зводиться нанiвець роль примирних камер i третейських судiв - органiв по розгляду спорiв при укладеннi, змiнi чи доповненнi колективного договору. Мала значення i та обставина, що роль колективних договорiв як джерела права звужувалася, а з 1933 р. вони взагалi перестали укладатись.
Правила 1928 р., якими визначався порядок розгляду трудових спорiв, дiяли до 1957 р. 31 сiчня 1957 р. Указом Президiє Верховноє Ради СРСР було затверджено нове Положення про порядок розгляду трудових спорiв. Для розгляду трудових спорiв були визначенi органи: комiсiя по трудових спорах, яка створювалась на паритетних засадах з рiвноє кiлькостi представ-
Див.: Труд. 1928. 14 января. Див.: СЗ СССР. 1928. № 56. С. 495.
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
455
никiв адмiнiстрацiє i профспiлкового комiтету; фабричнi, заводськi, мiсцевi комiтети профспiлок i народнi суди. Трудовi спори працiвникiв, якi займали посади, зазначенi у перелiку, що додавався до Положення, розглядались у порядку пiдлеглостi вищими органами.
Розгляд трудових спорiв був удосконалений новим Положенням про порядок розгляду трудових спорiв, затвердженим Указом Президiє Верховноє Ради СРСР вiд 20 травня 1974 р. Але органи по розгляду трудових спорiв i порядок єх вирiшення залишилися такими, якими вони були установленi Положенням вiд 31 сiчня 1957 р.
Законом Украєни вiд 18 лютого 1992 р. в КЗпП Украєни була повнiстю замiнена глава XV <Трудовi спори> (ст. ст. 221 - 242). Вона одержала назву , була зменшена на три статтi - вiдсутнi ст. ст. 240, 241 та 242. Пiзнiше, за вiдсутностi ст. ст. 240 i 241, були введенi ст. ст. 240' i 241'.
Трудовi спори стали розглядатись тiльки комiсiями по трудових спорах i районними (мiськими) судами. Фабричний, заводський, мiсцевий комiтет профспiлки був виключений з числа органiв, що розглядали трудовi спори.
Змiнився i порядок створення комiсiє по трудових спорах.. Якщо, починаючи з 1957 р., комiсiє по трудових спорах створювались на паритетних засадах з представникiв адмiнiстрацiє та профспiлкового комiтету i за вiдсутностi погодженоє думки сторiн рiшення не приймалося, то тепер вони обирались трудовим колективом, обов'язково по трудовому спору виносили рiшення по сутi i це рiшення поряд з працiвником, у разi незгоди, мiг оскаржити власник або уповноважений ним орган.
Встановлювались особливостi розгляду трудових спорiв су-дей, прокурорсько-слiдчих працiвникiв, а також працiвникiв навчальних, наукових та iнших установ прокуратури, якi мають власнi чини.
<Випав> також порядок розгляду спорiв з приводу встановлення або змiни умов працi, що регулювався ст. 242 КЗпП.
 3. Комiсiя по трудових спорах як обов'язковий первинний орган по розгляду трудових спорiв
Комiсiя по трудових спорах (КТС) у обов'язковим первинним органом по розгляду трудових спорiв, що виникають на пiдприумствах. Вона обирауться загальними зборами або кон-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
456
ференцiую трудового колективу пiдприумства з числом працюючих не менше 15 чоловiк.
Порядок обрання, чисельнiсть, склад i строк повноважень КТС визначаються загальними зборами або вiдповiдно конференцiую трудового колективу пiдприумства. Якщо це виробниче пiдприумство або органiзацiя, то кiлькiсть робiтникiв у складi КТС повинна бути не менше половини єє складу.
КТС обирау iз свого складу голову, його заступникiв i секретаря комiсiє.
За рiшенням загальних зборiв або конференцiє трудового колективу пiдприумства можуть бути створенi КТС в цехах та iнших аналогiчних пiдроздiлах. Цi комiсiє обираються колективами пiдроздiлiв i дiють на тих же пiдставах, що й КТС пiдприумств. Але вони можуть розглядати трудовi спори в межах повноважень цих пiдроздiлiв.
Органiзацiйно-технiчне забезпечення КТС, а до такого забезпечення вiдноситься надання обладнаного примiщення, друкарськоє та iншоє технiки, необхiдноє лiтератури, органiзацiя дiловодства, облiк та зберiгання заяв працiвникiв i справ, пiдготовка та видача копiй рiшень тощо, здiйснюуться власником або уповноваженим ним органом.
КТС пiдприумства мау печатку встановленого зразка.
Право звернення до КТС надано працiвнику. В iнтересах працiвника з заявою до комiсiє може звернутись прокурор або вiдповiдний орган профспiлковоє органiзацiє, членом якоє у працiвник. Власнику або уповноваженому ним органу право на звернення до КТС законом не надано.
Працiвник може звернутись до КТС у тримiсячний строк з дня, коли вiн дiзнався або повинен був дiзнатися про порушення свого права. У разi пропуску з поважних причин установленого строку КТС може його поновити.
КТС повинна розглядати усi спори, що виникають на пiдприумствах. Комiсiя не може розглядати лише спори, що безпосередньо вiднесенi до компетенцiє районного (мiського) суду, або коли по спору встановлений особливий порядок його розгляду. При цьому трудовий спiр пiдлягау розглядовi в КТС за умови, що працiвник самостiйно або з участю профспiлковоє органiзацiє, що представляу його iнтереси, не врегулював розбiжностi при безпосереднiх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144