За квотами, що встановленi органами мiсцевоє державноє адмiнiстрацiє та виконавчими комiтетами вiдповiдних Рад на-
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
202
родних депутатiв, органи державноє служби зайнятостi направляють на цi пiдприумства громадян, якi звертаються до служби зайнятостi, вiдповiдно до рiвня єх освiти i професiйноє пiдготовки.
Органи державноє служби зайнятостi за дорученням пiдприумств укладають договори з громадянами про єх працевлаштування з попереднiм, якщо це необхiдно, професiйним навчанням, оплативши вартiсть проєзду, добовi, а також надають допомогу при переєздi на нове мiсце проживання та роботи за рахунок коштiв пiдприумств.
Пiдприумства, розташованi на територiє регiону, незалежно вiд вiдомчоє пiдпорядкованостi, щомiсячно в повному обсязi подають державнiй службi зайнятостi iнформацiю про наявнiсть вiльних робочих мiсць (вакантних посад) i у десятиденний строк - про всiх прийнятих працiвникiв.
Вiдповiдно до Указу Президента Украєни вiд ЗО грудня 1995 р. ряд повноважень державноє виконавчоє влади було делеговано головам та очолюваним ними виконавчим комiтетам сiльських, селищних i мiських Рад. Зокрема, головам i виконавчим комiтетам передано право контролювати подання пiдприумствами всiх форм власностi даних про наявнiсть вiльних робочих мiсць (посад), органiзовувати iнформування населення про потребу пiдприумств всiх форм власностi у працiвниках, розробляти i затверджувати перспективнi i поточнi програми зайнятостi та заходи щодо соцiальноє захищеностi рiзних груп населення вiд безробiття, органiзовувати єх виконання, а також проведення оплачуваних громадських робiт для осiб, зареустрованих як безробiтнi.
При вивiльненнi працiвникiв у зв'язку iз змiнами в органiзацiє виробництва i працi, в тому числi лiквiдацiую, реорганiзацiую або перепрофiлюванням пiдприумств, скороченням чисельностi або штату працiвникiв пiдприумства, незалежно вiд форм власностi, повiдомляють про це не пiзнiше як за два мiсяцi в письмовiй формi державнiй службi зайнятостi, вказуючи пiдстави i строки вивiльнення, найменування професiй, спецiальностей, квалiфiкацiє, розмiр оплати працi. У разi неподання або порушення строкiв подання цих даних стягууться штраф у розмiрi рiчноє заробiтноє плати за кожного вивiльненого працiвника. Цi кошти зараховуються у державний фонд сприяння зайнятостi i використовуються для фiнансування заходiв по
Роздiл VII. Правова органiзацiя працевлаштування громадян
203
працевлаштуванню та соцiальному захисту вивiльнюваних працiвникiв.
Державна служба зайнятостi мау право вносити пропозицiє до мiсцевоє державноє адмiнiстрацiє та вiдповiдноє Ради народних депутатiв про припинення на строк до шести мiсяцiв рiшення пiдприумств про вивiльнення працiвникiв у разi утруднення єх наступного працевлаштування з одночасною частковою або повною компенсацiую витрат пiдприумств, викликаних цiую вiдстрочкою.
Активна роль у розробцi державноє полiтики зайнятостi, реалiзацiє i контролi за заходами по єє забезпеченню належить також профспiлкам. В усiх краєнах профспiлки вважають безробiття соцiальним злом.
Права i повноваження професiйних спiлок щодо забезпе-iгиiУ Громадян вiд безробiття та його наслiдкiв ви-Щi1|КППМИМ договором, державною та терито-^Угадайи профспiлок з органами державного уп-i об'уднаннями пiдприумств (роботодавцiв) вiдповiдно до чинного законодавства. Так, Генеральною угодою на 1997- 1998 роки поставлена мета зберегти для вивiльнюваних працiвникiв рiвень додаткових гарантiй для окремих категорiй населення та особливi гарантiє працiвникам, якi втратили роботу у зв'язку iз змiнами в органiзацiє виробництва i працi. При здiйсненнi структурноє перебудови передбачити заходи для перерозподiлу трудових ресурсiв у суспiльному виробництвi, в тому числi на користь перспективних та стратегiчно необхiдних галузей економiки. Для урегулювання проблем масового вивiльнення працiвникiв сторони домовилися передбачати надзвичайнi заходи щодо забезпечення зайнятостi та соцiального захисту населення у разi, якщо масштаби безробiття вийдуть за межi, визначенi Державною програмою зайнятостi населення.
Передбачалась також пiдготовка узгоджених з профспiлками змiн до чинного законодавства щодо врегулювання проблеми часткового безробiття i соцiального захисту частково безробiтних.
З метою забезпечення продуктивноє зайнятостi населення та соцiальних гарантiй у разi безробiття за участю профспiлкових об'уднань розробити довгострокову програму зайнятостi населення Украєни та концепцiю розвитку ринку працi з урахуванням проведення структурноє перебудови економiки, приватизацiє, iнвестицiйноє та податковоє полiтики.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Професiйнi спiлки, органи державного управлiння, власники пiдприумств проводять спiльнi консультацiє з проблем зайнятостi населення. Повинна удосконалюватись також система iнформацiйного забезпечення вивчення та аналiзу стану ринку працi на основi об'уктивного прогнозування його розвитку.
При укладеннi Генеральноє угоди сторони заявили, що в умовах переходу до ринковоє економiки договiрне регулювання суспiльно-економiчних процесiв на принципах соцiального партнерства у об'уктивною необхiднiстю.
 б. Поняття безробiтного i його правове становище
При переходi до ринковоє економiки важливою проблемою у гарантованiсть державою кожному громадяниновi права на працю. Закон Украєни <Про зайнятiсть населення> захищау, але не рятуу вiд безробiття. Вiн тiльки уводить нас у новий свiт, в якому держава, гарантуючи працевлаштування, але не змiгши його здiйснити, призначау i виплачуу матерiальну допомогу.
Гарантiя державою права на працю полягау у проведеннi певноє соцiальноє полiтики, спрямованоє на створення робочих мiсць i надання єх тим, хто шукау роботу i бажау працювати. Держава повинна намагатись забезпечити усiх працездатних громадян роботою. Найстрашнiшим злом для людини у усвiдомлення своує непотрiбностi суспiльству. Тому законодавче мають бути визначенi заходи, реалiзуючи якi держава могла б проводити полiтику повноє зайнятостi.
Суспiльство не повинне миритись з безробiттям, вiдкуплятись матерiальною допомогою вiд людей, якi залишились за межами пiдприумства. Допомога - це вже на крайнiй випадок, коли використанi всi можливостi i влаштувати безробiтного на роботу не вдауться.
Вiдповiдно до ст. 2 Закону Украєни <Про зайнятiсть населення> безробiтними визнаються працездатнi громадяни працездатного вiку, як такi, що не мають заробiтку або iнших передбачених законодавством доходiв i зареустрованi у державнiй службi зайнятостi, шукають роботу, готовi та здатнi приступити до неє. Працездатним вважауться вiк у жiнок вiд 16 до 55 рокiв, у чоловiкiв - вiд 16 до 60 рокiв.
Не можуть бути визнанi безробiтними громадяни вiком до 16 рокiв, за винятком тих, якi працювали i були вивiльненi у
Роздiл VII. Правова органiзацiя працевлаштування громадян
зв'язку iз змiнами в органiзацiє виробництва i працi, реорганiзацiую, перепрофiлюванням i лiквiдацiую пiдприумства або скороченням чисельностi чи штату.
У разi неможливостi надати безробiтному пiдходящу роботу йому може бути запропоновано пройти професiйну пiдготовку або пiдвищити свою квалiфiкацiю. Тому не можуть бути визнанi безробiтними особи, якi вперше шукають роботу i не мають професiє (спецiальностi), в тому числi випускники загальноосвiтнiх шкiл, у разi вiдмови єх вiд проходження професiйноє пiдготовки або вiд оплачуваноє роботи, включаючи роботу тимчасового характеру.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144