Лекторiє, семiнари з питань права у даний час не проводяться, нiхто до цього iнтересу не виявляу. Адвокатура наданням правовоє допомоги громадянам не займауться, оскiльки така допомога повинна надаватись безоплатно, а адвокатура - органiзацiя госпрозрахункова.
Причиною виникнення трудових спорiв можуть бути помилки однiує з сторiн у спорi про наявнiсть чи вiдсутнiсть фактичних обставин, з якими закон пов'язуу виникнення, змiну чи припинення певних правовiдносин.
Це перша група причин виникнення трудових спорiв.
До другоє групи слiд вiднести причини органiзацiйно-правового характеру, пов'язанi з недолiками в нормотворчiй дiяльностi. На цю причину вказують Основнi напрями соцiальноє полiтики на 1997-2000 роки, затвердженi Указом Президента Украєни вiд 18 жовтня 1997 р. Вiдзначено, що за останнi роки захист трудових прав громадян значно погiршився. В цiлому це пов'язано iз змiнами соцiально-економiчних умов, невiдповiднiстю чинних норм трудового законодавства новим соцiальним i економiчним вiдносинам, послабленням державного нагляду i контролю за додержанням законодавства про працю.
Регулювання соцiально-трудових вiдносин у нових умовах, забезпечення захисту трудових прав громадян вимагають оновлення трудового законодавства та прийняття нового Кодексу законiв про працю Украєни.
З метою забезпечення конституцiйних гарантiй кожного громадянина Украєни на працю в безпечних i здорових умовах, а також виконання конституцiйного обов'язку держави щодо визначення, дотримання та захисту прав i свобод людини у сферi працi визнано за необхiдне прийняти низку законiв та iнших нормативно-правових актiв про працю та охорону працi, забезпечити вiдповiднiсть нацiонального законодавства нормам
Роздiл XIV. Порядок, розгляду трудових спорiв
451
мiжнародного права, ратифiкувати найбiльш важливi й актуальнi конвенцiє Мiжнародноє Органiзацiє Працi, а також вжити iншi заходи щодо удосконалення правового регулювання трудових вiдносин.
Третю групу становлять причини органiзацiйно-господарського характеру. Розрив економiчних зв'язкiв, вiдсутнiсть у достатнiй кiлькостi власних енергоносiєв, наявнiсть значноє кiлькостi пiдприумств оборонного комплексу, що потребують конверсiє, призвели до спаду виробництва, вимушеноє неповноє зайнятостi та безробiття, руйнування соцiальноє iнфраструктури. Внаслiдок цього знизились реальнi доходи значноє частини населення, зросла заборгованiсть iз виплат заробiтноє плати, пенсiй та iнших соцiальних виплат.
Зменшення надходжень до бюджету загострило проблему фiнансування бюджетних установ освiти, науки, охорони здоров'я, культури.
Потребами життя у активiзацiя проведення заходiв щодо структурноє перебудови економiки, стимулювання зростання обсягiв виробництва, оздоровлення фiнансового стану пiдприумств, пiдтримка iнвестицiйних програм та заохочення iнвестицiй.
Причини, що породжують трудовi спори в сферi застосування працi, вiдомi, i держава намiчау заходи щодо єх усунення. Як цi заходи впроваджуватимуться у життя i до яких наслiдкiв вони приведуть, покаже майбутну.
Поряд з причинами виникнення трудових спорiв iснують також приводи єх виникнення, якi слiд вiдрiзняти вiд причин. Приводом у подiя, що безпосередньо передуу виникненню спору, але не породжуу його сама по собi. Зв'язок мiж приводом i спором iснуу, але цей зв'язок зовнiшнiй, неiстотнiй. Зв'язок мiж причиною i наслiдком носить унiверсальний, iстотний характер.
Приводом для виникнення трудових спорiв можуть бути рiзнi дiє або бездiяльнiсть одного iз суб'уктiв трудових правовiдносин, наприклад видання власником або уповноваженим ним органом наказу про звiльнення працiвника, невиплата заробiтноє плати працiвнику тощо.
 2. Розвиток порядку розгляду трудових спорiв в Украєнi
Розвиток органiв по розгляду трудових спорiв в Украєнi в юридичнiй лiтературi колишнього СРСР завжди ототожнювався з розвитком правового регулювання в Росiє. Зокрема, наголо-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
452
шувалось, що 29 жовтня (11 листопада за новим стилем) 1917 р. був прийнятий декрет про восьмигодинний робочий день, 31 сiчня 1918 р. - декрет про створення мiсцевих i обласних бiрж працi; 18 травня 1918 р. лiквiдована стара фабрична iнспекцiя i створена iнспекцiя працi; 2 липня 1918 р. прийнята постанова про порядок затвердження колективних договорiв, якою встановлювалося, що в колективному договорi повиннi бути передбаченi органи, що впроваджуватимуть договiр в життя i контролюватимуть його виконання та розгляд трудових спорiв, тощо.
i хоча з'єзд Рад Украєни 12 грудня 1917 р. проголосив Украєну радянською республiкою, доручив Тимчасовому центральному комiтету <негайно поширити на територiю Украєнськоє республiки усi декрети i розпорядження робiтничо-селянського уряду>, правовi акти перших рокiв радянськоє влади Росiє поширення i застосування в Украєнi не мали, оскiльки Радам влада в Украєнi не належала, на що ми вже звертали увагу при викладеннi теми <Джерела трудового права>.
До нормативних актiв того часу, прийнятих в Украєнi, слiд вiднести постанову Народного комiсарiату працi (НКП) Украєни при Тимчасовому робiтничо-селянському урядi, якою передбачалось, що спори про звiльнення робiтникiв i службовцiв повиннi розглядати профспiлки, скарги на рiшення яких у триденний строк можуть бути поданi до вiддiлу працi.
29 сiчня 1919р. НКП Украєни опублiкував звернення до всiх трудящих, в якому зазначав, що при виникненнi конфлiктiв треба звертатись за сприянням до фабрично-заводських комiтетiв i професiйних спiлок i лише в разi неможливостi розгляду у цих органах надсилати такi звернення до мiсцевих органiв НКП.
У зверненнi наголошувалося, що НКП Украєни вважау, що фабрично-заводськi комiтети i професiйнi спiлки як органiзацiє, що особливо близько стоять до робiтничих мас i найбiльш повно ознайомленi з умовами працi своєх спiвчленiв, з достатньою увагою вiднесуться до всього, що тою чи iншою мiрою зачiпау умови працi, i у достатньо компетентними при вирiшеннi конфлiктiв'.
Захист iнтересiв трудящих вимагав подальшоє регламентацiє i удосконалення порядку розгляду трудових спорiв. 6 березня 1919 р. НКТ Украєни була видана iнструкцiя про порядок розгляду трудових конфлiктiв у пiдвiддiлах мiсцевих органiв працi.
Див.: Вестник НКТ Украиньє. 1919. № 1. С. 58.
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
453
Першим органом по розгляду трудових спорiв, вiдповiдно до iнструкцiє, визнавались конфлiктнi комiсiє при професiйних спiлках. Другим органом були конфлiктнi комiсiє мiсцевих вiддiлiв працi. Вищим органом по розгляду трудових конфлiктiв була конфлiктна колегiя при НКП Украєни, яка створювалась у складi голови конфлiктного вiддiлу i двох членiв: представника юридичного або тарифного вiддiлу i Всеукраєнського центру профспiлок'.
Постановою РНК Украєни вiд 28 травня 1919 р. було затверджено Положення про порядок розгляду справ, що виникають мiж робiтниками i службовцями i наймачами на грунтi виконання трудового договору. Цим Положенням збережено тi ж органи по розгляду трудових спорiв, хоча й були внесенi iстотнi змiни в порядок єх органiзацiє, встановленi норми, що регулювали порядок розгляду трудових справ2.
15 травня 1922 р. уповноваженим НКП Украєни було затверджено Положення про розцiночно-конфлiктнi комiсiє (РКК), якi здiйснювали розгляд як розцiночних, так i конфлiктних питань на пiдприумствах та установах i органiзовувались з рiвноє кiлькостi представникiв вiд адмiнiстрацiє i профспiлковоє органiзацiє пiдприумства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144