У разi змiни тарифноє ставки (посадового окладу) працiвниковi у зв'язку з присвоунням вищого розряду, переведенням на iншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо таке коригування середньоє заробiтноє плати не провадиться.
При розглядi справ про поновлення на роботi суди вiдповiдно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд б листопада 1992 р. № 9 <Про практику розгляду судами трудових спорiв> повиннi з'ясовувати, з яких пiдстав проведено звiльнення працiвника згiдно з наказом чи розпорядженням i перевiряти єх вiдповiднiсть законовi. Суд не мау права визнати звiльнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звiльнення.
Якщо обставинам, якi стали пiдставою звiльнення, в наказi чи розпорядженнi дана неправильна юридична квалiфiкацiя, суд може змiнити формулювання причин звiльнення i привести його у вiдповiднiсть з чинним законодавством про працю.
Досить часто трапляуться, що в день розгляду справи в судi вiдповiдач або його представник подають наказ про поновлення працiвника на роботi. Подальший розгляд справи залежить
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
467
вiд позицiє позивача, який може поставити питання про закриття провадження по справi або про вiдкладення єє слухання до з'ясування дiйсних намiрiв власника. Якщо ж такого клопотання позивач не заявить, то саме по собi скасування наказу про звiльнення не може бути визнано пiдставою для припинення провадження по справi. Суд повинен розглянути позов працiвника по сутi i в разi визнання факту поновлення на роботi дiйсним вiдмовити працiвнику у позовi про поновлення на роботi.
При розглядi справи про поновлення на роботi сторони мають право укласти мирову угоду. Але при єє затвердженнi суд повинен перевiрити, чи не суперечить ця угода закону i чи не порушуються нею iнтереси держави, права i охоронюванi законом iнтереси сторiн. Зокрема, чи не позбавляуться працiвник мировою угодою заробiтноє плати за час вимушеного прогулу, чи не звiльняу ця угода службову особу вiд обов'язку вiдшкодувати заподiяну пiдприумству незаконим звiльненням шкоду.
Але навiть затверджуючи мирову угоду, суд мау право винести окрему ухвалу про виявленi при розглядi справи порушення закону i про усунення причин, що породжують цi порушення.
Поряд iз справами про поновлення на роботi в судi можуть розглядатися позови про змiну формулювання причин звiльнення. Пiдвiдомчiсть цих спорiв визначауться так, як би визначалась пiдвiдомчiсть спору про поновлення працiвника на роботi. Тобто спори про змiну формулювання причин звiльнення розглядаються безпосередньо судами, за винятком працiвникiв, трудовi спори яких про поновлення на роботi не можуть розглядатись у судовому порядку.
Змiна формулювання причин звiльнення може мати мiсце тодi, коли працiвник звiльнений без законних пiдстав або з порушенням встановлених правил звiльнення, але вiн вiдмовляуться вiд поновлення на роботi i хоче лише змiнити формулювання звiльнення.
Частиною 3 ст. 235 КЗпП передбачено, що в разi визнання формулювання причин звiльнення неправильним або таким, що не вiдповiдау чинному законодавству, орган, що розглядау трудовий спiр, зобов'язаний змiнити формулювання i вказати в рiшеннi причину звiльнення у точнiй вiдповiдностi з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на вiдповiдну
468
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причин звiльнення в трудовiй книжцi перешкоджало працевлаштуванню працiвника, орган, який розглядау трудовий спiр, одночасно вирiшуу вимоги про виплату йому середнього заробiтку за час вимушеного прогулу.
Якщо звiльнення проведено на законних пiдставах i з додержанням встановлених правил звiльнення, суд не мау права змiнювати формулювання причин звiльнення тiльки тому, що про це просить працiвник.
При поновленнi працiвника на роботi i стягненнi на його користь заробiтноє плати за час вимушеного прогулу суд може покласти на службову особу обов'язок вiдшкодувати пiдприумству збитки, заподiянi у зв'язку з оплатою незаконно звiльненому чи переведеному працiвниковi часу вимушеного прогулу.
Виплаченi працiвнику на пiдставi рiшення суду заробiтна плата за час вимушеного прогулу та iншi виплати, що випливають iз трудових правовiдносин, у разi скасування виконаних рiшень з працiвника не стягуються. Поворот виконання допускауться лише тодi, коли скасоване рiшення грунтувалося на повiдомлених позивачем неправдивих даних або поданих ним пiдроблених документах.
З цих же пiдстав допускауться стягнення з працiвникiв сум, виплачених єм вiдповiдно до ранiше прийнятого рiшення КТС при повторному розглядi справи.
6. Порядок розгляду колективних трудових спорiв (конфлiктiв)
До внесення Законом Украєни вiд 18 лютого 1992 р. змiн до глави XV КЗпП ст. 242 КЗпП передбачала, що спори, якi виникають мiж працiвниками i адмiнiстрацiую з приводу встановлення нових або змiни iснуючих умов працi, не урегульованих законодавством чи iншими нормативними положеннями про працю, розглядаються адмiнiстрацiую за погодженням з профспiлковим комiтетом пiдприумства, а в разi недосягнення мiж ними згоди вирiшуються за погодженням мiж вищими господарськими та профспiлковими органами.
На вiдмiну вiд спорiв про застосування чинного законодавства, якi зараз офiцiйно називають iндивiдуальними, спори про встановлення або змiну умов працi по сутi у колективними спорами. Стаття 242 КЗпП була удиною нормою, що встановлювала, хоча й не ефективний, порядок єх розгляду. При замiнi статей цiує глави КЗпП ст. 242 <випала>, i у даний час КЗпП не
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
469
регулюу порядок розгляду спорiв з приводу встановлення або змiни умов працi.
Встановлення або змiна умов працi становить саме предмет колективного трудового спору. Навiть у випадку, коли правовi норми неправильно застосованi щодо групи працюючих, колективу, бригади, але цi норми були встановленi попередньо, то в даному разi спiр, який виник, буде iндивiдуальним, а не колективним. Наприклад, працiвникам пiдприумства не нарахована премiя, хоча вони своую працею досягли показникiв та умов, що визначенi положеннями про премiювання. Або бригадi робiтникiв не виплачена надбавка до заробiтноє плати за особливий характер виконуваноє роботи, якщо така надбавка передбачена чинним законодавством чи колективним договором.
Коли ж виплата такоє надбавки не передбачауться нi законодавчими, нi локальними нормами, i працiвники вимагають єє встановити, то при вiдмовi власника або уповноваженого ним органу встановити таку доплату спiр, що виник мiж сторонами, буде колективним. Вiн виникау саме тодi, коли виникають розбiжностi мiж сторонами соцiально-трудових вiдносин щодо встановлення нових або змiни iснуючих соцiально-економiчних умов працi та виробничого побуту; укладення чи змiни колективного договору; виконання колективного договору або окремих його положень; невиконання вимог законодавства про працю.
Порядок розгляду колективних трудових спорiв (конфлiктiв) регулюуться Законом Украєни вiд 3 березня 1998 р. Цей Закон визначау правовi i органiзацiйнi засади функцiонування системи заходiв по вирiшенню цiує категорiє трудових спорiв i спрямований на здiйснення взаумодiє сторiн соцiально-трудових вiдносин у процесi врегулювання розбiжностей, що виникають мiж ними.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144