https://www.dushevoi.ru/products/dushevye-poddony/trapy/s-suhim-zatvorom/ 
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 


ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
16
Проблема предмета трудового права Украєни - проблема не абстрактна. В предметi проявляються тi сторони суспiльного життя, якi повиннi знайти вiдображення в правi, мають бути урегульованими в правовому порядку.
В основi життя людей завжди лежать потреби матерiального характеру. З метою досягнення того чи iншого результату люди вступають у вiдносини мiж собою. Це створюу в суспiльствi рiзноманiтнi соцiально-економiчнi вiдносини - майновi, особистi немайновi, адмiнiстративнi, трудовi, шлюбно-сiмейнi, фiнансовi та iн.
До предмета права входить не вся система суспiльних вiдносин. Оскiльки право пов'язане з волею, то до предмета права входять лише тi суспiльнi вiдносини, що носять вольовий характер. Цей характер предмета права обумовлений тим, що природа, взята поза зв'язком з людиною, не може самостiйно стати предметом уваги законодавця.
Характерною особливiстю права у те, що воно вiдображау тiльки сучаснi суспiльнi вiдносини. Не може регулюватись минуле, бо воно у незворотним. Те ж саме можна сказати й про майбутну. Його можна передбачити, уявити, але не урегулювати.
Реалiзуючи конституцiйне право на працю, громадяни Украєни мають можливiсть вступати в рiзнi суспiльнi вiдносини щодо застосування своує здатностi до працi. Обгрунтованiсть такоє системи правового регулювання рiзними галузями права вiдносин по участi в працi була в свiй час пiддана сумнiву деякими вченими, якi висловились за розширення предмета трудового права шляхом включення до нього вiдносин по участi в працi колгоспникiв. Була зроблена пропозицiя про вiднесення до предмета трудового права всiх правовiдносин, основним змiстом яких у суспiльнi вiдносини по працi.
Багато представникiв науки трудового права пiдтримували концепцiю <вузькоє сфери> дiє трудового права, стверджували, що ця галузь права регулюу працю лише робiтникiв та службовцiв. Праця в колгоспi у невiд'умною i при цьому важливою частиною правовiдносин по членству в колгоспi. Ця точка зору пiзнiше пiдкрiплювалась посиланням на Основи законодавства Союзу РСР i союзних республiк про працю, в ст. 1 яких вказувалось на те, що трудове право регулюу трудовi вiдносини <всiх робiтникiв i службовцiв>, а ст. З закрiплювала положення, що праця членiв колгоспiв регулюуться статутами колгоспiв, прий-
Роздiл i. Предмет трудового права Украєни
17
нятими на основi i вiдповiдно до Примiрного статуту колгоспiв, а також законодавством Союзу РСР i союзних республiк, що вiдноситься до колгоспiв.
Громадянам надауться реальна можливiсть займатися працею в рiзних формах: робота на державних пiдприумствах, в установах, органiзацiях; робота в кооперативних промислових i сiльськогосподарських пiдприумствах; iндивiдуальна трудова дiяльнiсть; робота на пiдставi цивiльно-правових договорiв тощо.
Поуднання з працею у такою загальною особливiстю бiльшостi вiдносин, що не дау ще можливостi визначити межi впливу норм трудового права на суспiльнi вiдносини по застосуванню працi. Ще в 50-х роках А.Пашерстник вiдзначав, що трудове право регулюу вiдносини по застосуванню працi громадян незалежно вiд форм власностi, з якою вона пов'язана, i галузi господарського управлiння або соцiально-культурного будiвництва, в якiй вона застосовууться.
У застосуваннi працi при кооперативних формах власностi, в тому числi й в колгоспах, у певнi особливостi, якi знайшли своу вiдображення в окремих законодавчих актах, що можуть i не вiдноситись до галузi трудового права. Так виникло колгоспне право, яке поряд з управлiнськими вiдносинами охоплювало регулювання вiдносин по застосуванню працi тiльки в колгоспах, але не в iнших кооперативних органiзацiях i навiть не в мiжколгоспних органiзацiях, хоч працiвник залишався членом колгоспу, що входив в мiжколгоспну органiзацiю.
З уведенням термiна <сiльськогосподарське право> для регулювання працi в сiльськогосподарському виробництвi до регулювання цiує галузi штучно стали вiдносити працю не тiльки колгоспникiв, а й iнших працiвникiв сiльськогосподарського виробництва, наприклад державних сiльськогосподарських пiдприумств, хоч праця в цих господарствах створюу саме трудовi вiдносини робiтникiв i службовцiв.
Праця громадян в державних сiльськогосподарських пiдприумствах регулюуться трудовим правом. Статутом колгоспу, як i статутами iнших кооперативних органiзацiй, можуть встановлюватись в межах, визначених законом, особливостi регулювання трудових вiдносин працюючих. Але це зовсiм не означау, що цi особливостi в правовому регулюваннi створюють окрему галузь права: колгоспне або сiльськогосподарське.
Тому в усiх^єипадках застосування правових норм до працюючих, в разi вЙi.ує'пЦi^тєрсобливостей, передбачених статутами
.*;^гєгг^
.-^^>"-"Єii,П(,>,,1 i1..
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
18
чи положеннями, що затверджуються у встановлених законом випадках i межах, повиннi застосовуватись норми трудового законодавства.
Встановлення вiдмiнностей в правовому регулюваннi працi робiтникiв та службовцiв i колгоспникiв проводилось, на нашу думку, в радянський перiод для посилення експлуатацiє колгоспного селянства, пiдтримання крiпосницькоє системи органiзацiє працi. В умовах здобуття Украєною незалежностi немау потреби зберiгати цi вiдмiнностi. Тому праця громадян, де б вона не застосовувалась, навiть на базi iндивiдуальноє приватноє власностi, повинна регулюватись удиною галуззю - трудовим правом, тим бiльш що Закон Украєни <Про пiдприумства в Украєнi> не перешкоджау застосуванню норм трудового законодавства на всiх видах пiдприумств.
Таким чином, об'уктом регулювання трудового права у суспiльнi трудовi вiдносини, змiстом яких виступау праця. Будучи урегульованими нормами права, суспiльнi трудовi вiдносини набувають форми правових вiдносин. Саме цi вiдносини становлять головну, найчисленнiшу групу вiдносин, що регулюються трудовим правом.
Проте предмет трудового права не тотожний з трудовими вiдносинами. Трудове право регулюу й iншi вiдносини, що безпосередньо пов'язанi з працею. В перiод переходу Украєни до ринкових вiдносин значною мiрою поширилися вiдносини по працевлаштуванню, якi передують трудовим вiдносинам. Таке передування не у обов'язковим, оскiльки трудовi вiдносини можуть виникнути i з безпосереднього волевиявлення сторiн про укладення трудового договору про працю як робiтника, так i службовця.
В рамках трудових вiдносин працiвник вступау у вiдносини з iншими працiвниками, якi працюють поряд. Створюються трудовi колективи, трудящi об'уднуються в професiйнi спiлки, що в iнтересах працюючих вступають у вiдносини з власниками пiдприумств, установ, органiзацiй або уповноваженими ними органами. Виникають колективнi правовi вiдносини, якi у похiдними вiд трудових вiдносин. Такi вiдносини створюються за участю робiтникiв i службовцiв в управлiннi виробництвом, при встановленнi умов працi, застосуваннi цих умов i законодавства про працю.
Виробництво матерiальних благ викликау виникнення вiдносин щодо єх розподiлу. Такий розподiл, коли вiн здiйснюуться
Роздiл i, Предмет трудового права Украєни
19
у формi заробiтноє плати, у елементом змiсту трудових правовiдносин. Але вiдносини щодо розподiлу iснують i тодi, коли конкретний працiвник через вiк, хворобу чи iнвалiднiсть тимчасово або постiйно не може виконувати своєх обов'язкiв.
Працiвник, тимчасово втративши працездатнiсть, матерiально забезпечууться за рахунок коштiв державного соцiального страхування тiльки за наявностi трудових правовiдносин, що при цьому не припиняються.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144
 сантехника жуковский 

 плитка керама марацци официальный сайт