Усi цi органи управлiння колективним майном в межах наданих єм повноважень володiють, користуються i розпоряджаються майном, можуть використовувати для трудовоє дiяльностi працю громадян, тому вони також виступають як суб'укти трудового права.
iндивiдуальна власнiсть також може використовуватись громадянами для пiдприумницькоє дiяльностi особисто або iз зас-
Роздiл IV. Суб'укти трудового права Украєни
97
тосуванням працi найманих працiвникiв. Для здiйснення виробничоє дiяльностi громадяни також можуть створювати пiдприумства, яким надауться статус юридичноє особи.
Таким чином, при всiх формах власностi власник особисто виступау як суб'укт трудового права. Але вiн може передавати належнi йому права певним своєм органам, уповноважуючи єх на проведення господарськоє та трудовоє дiяльностi. Крiм того, власник може створювати пiдприумства i органiзацiє, призначати певних осiб або органи для керiвництва цими пiдприумствами i органiзацiями. Створюванi власником пiдприумства i органiзацiє, посадовi особи, найнятi ним для керiвництва створюваними пiдприумствами i органiзацiями, виступають суб'укта-
жаййi!i"*права-
УДОВОГО права виступають також органи, що |, i контроль за дотриманням законодавства iфМiсбиодиства з технiки безпеки i вироб-iЙМ^ДО^Гiсих органiв вiдносяться вiдповiднi .._---_ МфЙйНi,'надiленi повноваженнями у своєй сферi дiяльностi, Мiсцевi державнi адмiнiстрацiє та ради народних депутатiв у межах вiдповiдноє територiє.
2. Громадяни як суб'укти трудового права Украєни
Громадянином визнауться фiзична особа, яка володiу певним цивiльним статусом, тобто сукупнiстю обставин фактичного порядку, що характеризують цю особу як учасника юридичного спiлкування. Термiн <громадянський статус> досить широко застосовууться в цивiльному правi. Але вiн необхiдний також для визначення становища особи як суб'укта кримiнального, житлового, сiмейного, трудового права.
Складовими елементами, що створюють громадянський статус, у громадянство, стать, вiк, стан здоров'я, сiмейне становище, освiта, мiсце проживання, спецiальнiсть, квалiфiкацiя, зайнятiсть та iншi данi, що характеризують особу.
Громадянський статус визначау лише вихiднi позицiє громадянина в правовому спiлкуваннi. При цьому до статусу включаються такi риси та юридичнi характеристики, якi притаманнi саме цьому громадяниновi до вступу його у сферу конкретних правовiдносин.
За цивiльним статусом всi громадяни Украєни у рiвними. Але в природi немау двох громадян, якi були б абсолютно од-
.146
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
наковими за вiком, станом здоров'я, освiтою, спецiальнiстю i квалiфiкацiую.
При вступi громадянина у трудовi вiдносини кожний з елементiв його статусу обумовлюу саму можливiсть працевлаштування (наприклад вiк, стан здоров'я), визначау змiст роботи, що виконуватиметься (освiта, спецiальнiсть, квалiфiкацiя), або неможливiсть бути зайнятим саме на цiй роботi (судимiсть, стать тощо).
Реалiзувавши своу право на працю шляхом укладення трудового договору (ст. 2 КЗпП), громадянин набувау статусу працiвника. Для того щоб вступити в трудовi вiдносини, громадянин повинен досягнути вiку шiстнадцяти рокiв. У виняткових випадках за згодою одного з батькiв або особи, що його замiнюу, на роботу можуть прийматись особи, якi досягли п'ятнадцяти рокiв.
Для пiдготовки молодi до продуктивноє працi допускауться прийняття на роботу учнiв загальноосвiтнiх шкiл, професiйно-технiчних i середнiх спецiальних навчальних закладiв для виконання легкоє роботи, що не завдау шкоди здоров'ю i не порушуу процесу навчання, у вiльний вiд навчання час по досягненнi ними чотирнадцятирiчного вiку за згодою одного з батькiв або особи, що його замiнюу.
Саме з цього вiку громадяни Украєни набувають трудовоє правосуб'уктностi, тобто своєми дiями приймають на себе трудовi права та обов'язки.
Працiвники, тобто робiтники, службовцi та iншi категорiє працюючих, у найбiльш багаточисельною категорiую громадян Украєни. Вiд iнших категорiй громадян Украєни в юридичному розумiннi єх вiдрiзняу те, що вони перебувають у трудових вiдносинах з державними, кооперативними, громадськими пiдприумствами, установами, органiзацiями i у суб'уктами трудового права. Як закрiплено в ст. 1 КЗпП, законодавство про працю регулюу трудовi вiдносини всiх працiвникiв, сприяючи зростанню продуктивностi працi, полiпшенню якостi роботи, пiдвищенню ефективностi суспiльного виробництва i пiднесенню на цiй основi матерiального i культурного рiвня життя трудящих, змiцненню трудовоє дисциплiни.
Видiлення працiвникiв iз загальноє категорiє громадян визначау єх належнiсть до певноє соцiальноє групи, правовий статус якоє пiдпадау пiд регулювання окремоє галузi права - тру-
Роздiя IV. Суб'укти трудового права Украєни
дового права. Але правовий статус працiвника не може iснувати вiдокремлено вiд правового статусу громадянина. Обидва цi статуси спiввiдносяться як окреме i загальне. В трудових вiдносинах просто констатацiє правового статусу громадянина недостатньо. Цей загальний статус потребуу реальноє конкретизацiє, що здiйснюуться наданням громадянину додаткових прав i обов'язкiв, якi випливають iз вiдносин по застосуванню працi в суспiльному виробництвi.
Правовий статус працiвника, якого вiн набувау при прийняттi на роботу, дау можливiсть бiльш повно i всебiчно розкри-ТИ його становище як суб'укта трудового права. При цьому в [ правового статусу працiвника може проводитись дифе-iЦiЯ з урахуванням особливостей тiує чи iншоє групи пра-iриклад молодi спецiалiсти, молодi робiтники, тим-&ННi працiвники, сумiсники, iнженерно-технiчнi цо. Цi групи внаслiдок свого становища мають iудовий статус.
|ТВТус Працiвника тiсно пов'язаний з трудовою ЦМ ЯКОЮ визначауться сукупнiсть трудовоє пра-__ дiмдатностi. Саме правосуб'уктнiсть становить Яббю визнану державою можливiсть громадянина бути суб'ук-|'11(^М трудового права. Тому правосуб'уктнiсть у лише передумовою до використання права, а не саме його використання. Право ЙВ працю мають всi громадяни, що досягли встановленого вiку. Проте правового статусу працiвника набувають лише тi грома-ьДЯНИ, якi вступають в трудовi вiдносини.
Я*' В основi трудовоє правосуб'уктностi лежить здатнiсть до Працi, що обумовлюуться фiзичними i розумовими здiбностя-'Йй. Кожний громадянин мау право займатись будь-якими видами працi. Але не кожна людина здатна виконувати роботу, в ЯКiЙ суспiльство у даний час мау потребу. Для цього необхiднi професiйна пiдготовка, навики виконання певноє роботи, а досить часто навiть досвiд. Повинна бути фактична здатнiсть ДО систематичноє, регламентованоє певними правилами працi. Так, здатнiсть виконувати певну роботу може бути обмежена вiком, станом здоров'я, iнодi навiть статтю. Жiнки не можуть залучатися на пiдземнi та iншi роботи, забороненi єм вiдповiдно до обмежень, встановлених законом.
Фактична здатнiсть виконувати певну роботу або займатись певною трудовою дiяльнiстю може обмежуватися судом.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Змiстом правового статусу працiвника у комплекс прав i обов'язкiв, що наданi йому законом або на пiдставi укладеного трудового договору. В загальних рисах цi права i обов'язки закрiпленi в ст. 2 КЗпП. Це, наприклад, право на одержання роботи з оплатою працi не нижче встановленого державою мiнiмального розмiру, право на вибiр професiє, роду занять i роботи.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144