Вiдповiдно до закону працiвники мають також право на вiдпочинок, обмеження робочого дня та робочого тижня, щорiчнi оплачуванi вiдпустки, право на здоровi i безпечнi умови працi, на об'уднання в професiйнi спiлки та на вирiшення колективних трудових спорiв (конфлiктiв) у встановленому законом порядку, на участь в управлiннi пiдприумством, установою, органiзацiую, на матерiальне забезпечення в порядку соцiального страхування в старостi, а також у разi хвороби, повноє або частковоє втрати працездатностi, на матерiальну допомогу в разi безробiття, на право звернення до суду для вирiшення трудових спорiв незалежно вiд характеру виконуваноє роботи або займаноє посади.
Держава забезпечуу рiвнiсть трудових прав усiх громадян незалежно вiд єх походження, соцiального i майнового стану, расовоє та нацiональноє приналежностi, статi, мови, полiтичних поглядiв, релiгiйних переконань, роду i характеру занять, мiсця проживання та iнших обставин.
Обов'язком працiвника визнаються сумлiнна праця, додержання трудовоє дисциплiни, дбайливе ставлення до майна власника пiдприумства, установи, органiзацiє.
Бiльш детально конкретизацiя прав i обов'язкiв працiвника дауться в Типових правилах внутрiшнього трудового розпорядку, якi, в свою чергу, знаходять вiдображення i подальшу розробку в галузевих i правилах внутрiшнього трудового розпорядку конкретного пiдприумства, установи чи органiзацiє.
Типовими правилами внутрiшнього трудового розпорядку до основних обов'язкiв працiвникiв вiднесено: працювати чесно i сумлiнно; додержуватись дисциплiни працi - основи порядку на виробництвi, тобто своучасно приходити на роботу, дотримуватись встановленоє тривалостi робочого часу, використовувати весь робочий час для продуктивноє працi, своучасно i точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу тощо; пiдвищувати продуктивнiсть працi, своучасно i ретельно виконувати роботи за нарядами та завдання-
Роздiл IV. Суб'укти трудового права Украєни
ми, норми виробiтку i нормованi виробничi завдання, добиватися перевиконання цих норм; додержуватись технологiчноє дисциплiни, не допускати браку в роботi та полiпшувати якiсть продукцiє; повнiстю додержуватись вимог з охорони працi, технiки безпеки, виробничоє санiтарiє, гiгiуни працi та протипожежноє охорони, що передбаченi вiдповiдними правилами та iнструкцiями, користуватися виданим спецодягом, спецвзуттям i запобiжними пристроями; утримувати в порядку та чистотi своу робоче мiсце, а також дотримуватись чистоти в цеху i на територiє пiдприумства, передавати працiвнику, який змiнюу, СВОт робоче мiсце, обладнання i пристроє у справному станi;
берегти i змiцнювати власнiсть, ефективно використовувати ма-станки, iнструменти, дбайливо ставитися до матерiалiв, поводитись пристойно, додержуватись правил рватися вiд дiй, шо створюють перешкоди у виконаннi, єх трудових обов'язкiв; вжи-^(МУкемиЯ причин та умов, що пере-|> НОрмаяьне виконання роботи (про-ВЖЛИВОСтi усунути цi причини своєми i про них до вiдома власника або упов-ИИМ органу; систематично пiдвищувати виробничу "iЙиiфiкацiю.
i ^,'- Коло обов'язкiв, що виконуу кожний працiвник за своую .фiецiальнiстю, квалiфiкацiую або посадою, визначауться тариф-i -НО-iiвалiфiкацiйними довiдниками робiт i професiй робiтникiв, Ийлiфiкацiйними довiдниками службовцiв, а також технiчни-i.уПравилами, посадовими iнструкцiями i положеннями, що iясерджуються у встановленому порядку. ^Трудовим договором або контрактом може передбачатися ^"Подальша конкретизацiя трудових прав i обов'язкiв працiвника З урахуванням його трудових функцiй, службового стану, повноважень, наданих працiвнику власником або уповноваженим Лим органом.
к Передбаченi нормативними актами та угодами права i обов'язки працiвникiв встановлюють межi можливоє та необхiдноє єх поведiнки. Тому при визначеннi поняття трудового договору ст. 21 КЗпП законодавче передбачау обов'язок працiвника ви-. конувати обумовлену з власником або уповноваженим ним органом роботу з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядку.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
102
Разом з тим чинне законодавство про працю встановлюу гарантiє здiйснення працюючими своєх прав. Цi гарантiє проявляються в створеннi органiв по забезпеченню зайнятостi населення, встановлення квоти на роботу громадян у працездатному вiцi, якi потребують соцiального захисту i нездатнi на рiвних конкурувати на ринку працi. Норми про квоту у обов'язковими для власника або уповноваженого ним органу, який повинен видiлити визначену кiлькiсть робочих мiсць для цих громадян i заповнити цi мiсця за направленням органiв по працевлаштуванню.
Забороняуться необгрунтована вiдмова в прийняттi на роботу. В певних випадках, передбачених частиною 2 ст. 232 КЗпП, встановлена можливiсть оспорення безпосередньо в судовому порядку вiдмови в прийняттi на роботу. Переведення працiвникiв на iншу постiйну роботу можливе лише за єх згодою. Звiльнення з роботи з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу обмежууться пiдставами, вичерпний перелiк яких визначауться законом. При цьому таке звiльнення попередньо повинно бути погоджене з профспiлковим органом, уповноваженим на представництво iнтересiв трудового колективу.
Важливим чинником, що визначау змiст трудового статусу працiвникiв, у вiдповiдальнiсть за виконання трудових обов'язкiв. Якщо суб'уктивнi права вiдображають засади соцiальноє свободи, то юридичнi обов'язки i вiдповiдальнiсть вiдображають соцiальнi вимоги до працiвникiв з боку держави. В даному разi вiдповiдальнiсть слiд розумiти не тiльки як можливiсть застосування до працiвника засобiв стягнення, а як морально-правову категорiю, що покликана забезпечити виконання працiвниками своєх трудових обов'язкiв, здiйснення своєх трудових прав вiдповiдно з Єх соцiальним призначенням. Це свiдчить про високий ступiнь єх вiдповiдальностi.
Громадяниновi, який досяг встановленого законом вiку, належить право вiльно i рiвноправно вступати в трудовi вiдносини. Нiхто не може примусити його iншим чином укладати трудовий договiр. Нiхто також не може силою утримати працiвника на роботi, коли вiн цього не бажау.
Тому, щоб громадянин став суб'уктом трудових вiдносин, необхiдно погодження волi власника засобiв виробництва або уповноваженого ним органу, з одного боку, i працiвника - з другого. Працiвник повинен виявити бажання взяти на себе
Роздiл IV. Суб'укти трудового права Украєни
103
права, обов'язок i вiдповiдальнiсть за виконання певноє роботи, а у власника або уповноваженого ним органу повинна бути потреба у виконаннi цiує роботи i можливiсть сплачувати працiвнику винагороду за роботу, що виконуватиметься.
Для виконання конкретноє роботи, що визначауться сторонами, працiвник повинен мати належний стан здоров'я. Закон не встановлюу межi непрацездатностi працiвника. Маючи певнi вади здоров'я, наприклад слабкий слух, зiр, нездатнiсть вiдрiзняти кольори тощо, працiвник стау нездатним виконувати певнi роботи. Але це не виключау його здатностi до працi взагалi. т велика кiлькiсть робiт, де суворi вимоги щодо зору, слуху не ставляться. Тому до виконання таких робiт громадянин може Приступати i виконувати єх досить успiшно. Наявнiсть необхiд-i стану здоров'я визначауться висновком медичного освiд-як або уповноважений ним орган зобов'язаний за проведення попереднього (при прий-ЛКЧНИХ (протягом трудовоє дiяльностi) iiИИКiВ, зайнятих на важких роботах, єрi небезпечними умовами працi, а та-ПОТреба у професiйному доборi, наприк-(ИХ З рухом транспорту, а також щорiчного обов'яз-
iГО медичного огляду осiб вiком до 21 року.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144
Держава забезпечуу рiвнiсть трудових прав усiх громадян незалежно вiд єх походження, соцiального i майнового стану, расовоє та нацiональноє приналежностi, статi, мови, полiтичних поглядiв, релiгiйних переконань, роду i характеру занять, мiсця проживання та iнших обставин.
Обов'язком працiвника визнаються сумлiнна праця, додержання трудовоє дисциплiни, дбайливе ставлення до майна власника пiдприумства, установи, органiзацiє.
Бiльш детально конкретизацiя прав i обов'язкiв працiвника дауться в Типових правилах внутрiшнього трудового розпорядку, якi, в свою чергу, знаходять вiдображення i подальшу розробку в галузевих i правилах внутрiшнього трудового розпорядку конкретного пiдприумства, установи чи органiзацiє.
Типовими правилами внутрiшнього трудового розпорядку до основних обов'язкiв працiвникiв вiднесено: працювати чесно i сумлiнно; додержуватись дисциплiни працi - основи порядку на виробництвi, тобто своучасно приходити на роботу, дотримуватись встановленоє тривалостi робочого часу, використовувати весь робочий час для продуктивноє працi, своучасно i точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу тощо; пiдвищувати продуктивнiсть працi, своучасно i ретельно виконувати роботи за нарядами та завдання-
Роздiл IV. Суб'укти трудового права Украєни
ми, норми виробiтку i нормованi виробничi завдання, добиватися перевиконання цих норм; додержуватись технологiчноє дисциплiни, не допускати браку в роботi та полiпшувати якiсть продукцiє; повнiстю додержуватись вимог з охорони працi, технiки безпеки, виробничоє санiтарiє, гiгiуни працi та протипожежноє охорони, що передбаченi вiдповiдними правилами та iнструкцiями, користуватися виданим спецодягом, спецвзуттям i запобiжними пристроями; утримувати в порядку та чистотi своу робоче мiсце, а також дотримуватись чистоти в цеху i на територiє пiдприумства, передавати працiвнику, який змiнюу, СВОт робоче мiсце, обладнання i пристроє у справному станi;
берегти i змiцнювати власнiсть, ефективно використовувати ма-станки, iнструменти, дбайливо ставитися до матерiалiв, поводитись пристойно, додержуватись правил рватися вiд дiй, шо створюють перешкоди у виконаннi, єх трудових обов'язкiв; вжи-^(МУкемиЯ причин та умов, що пере-|> НОрмаяьне виконання роботи (про-ВЖЛИВОСтi усунути цi причини своєми i про них до вiдома власника або упов-ИИМ органу; систематично пiдвищувати виробничу "iЙиiфiкацiю.
i ^,'- Коло обов'язкiв, що виконуу кожний працiвник за своую .фiецiальнiстю, квалiфiкацiую або посадою, визначауться тариф-i -НО-iiвалiфiкацiйними довiдниками робiт i професiй робiтникiв, Ийлiфiкацiйними довiдниками службовцiв, а також технiчни-i.уПравилами, посадовими iнструкцiями i положеннями, що iясерджуються у встановленому порядку. ^Трудовим договором або контрактом може передбачатися ^"Подальша конкретизацiя трудових прав i обов'язкiв працiвника З урахуванням його трудових функцiй, службового стану, повноважень, наданих працiвнику власником або уповноваженим Лим органом.
к Передбаченi нормативними актами та угодами права i обов'язки працiвникiв встановлюють межi можливоє та необхiдноє єх поведiнки. Тому при визначеннi поняття трудового договору ст. 21 КЗпП законодавче передбачау обов'язок працiвника ви-. конувати обумовлену з власником або уповноваженим ним органом роботу з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядку.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
102
Разом з тим чинне законодавство про працю встановлюу гарантiє здiйснення працюючими своєх прав. Цi гарантiє проявляються в створеннi органiв по забезпеченню зайнятостi населення, встановлення квоти на роботу громадян у працездатному вiцi, якi потребують соцiального захисту i нездатнi на рiвних конкурувати на ринку працi. Норми про квоту у обов'язковими для власника або уповноваженого ним органу, який повинен видiлити визначену кiлькiсть робочих мiсць для цих громадян i заповнити цi мiсця за направленням органiв по працевлаштуванню.
Забороняуться необгрунтована вiдмова в прийняттi на роботу. В певних випадках, передбачених частиною 2 ст. 232 КЗпП, встановлена можливiсть оспорення безпосередньо в судовому порядку вiдмови в прийняттi на роботу. Переведення працiвникiв на iншу постiйну роботу можливе лише за єх згодою. Звiльнення з роботи з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу обмежууться пiдставами, вичерпний перелiк яких визначауться законом. При цьому таке звiльнення попередньо повинно бути погоджене з профспiлковим органом, уповноваженим на представництво iнтересiв трудового колективу.
Важливим чинником, що визначау змiст трудового статусу працiвникiв, у вiдповiдальнiсть за виконання трудових обов'язкiв. Якщо суб'уктивнi права вiдображають засади соцiальноє свободи, то юридичнi обов'язки i вiдповiдальнiсть вiдображають соцiальнi вимоги до працiвникiв з боку держави. В даному разi вiдповiдальнiсть слiд розумiти не тiльки як можливiсть застосування до працiвника засобiв стягнення, а як морально-правову категорiю, що покликана забезпечити виконання працiвниками своєх трудових обов'язкiв, здiйснення своєх трудових прав вiдповiдно з Єх соцiальним призначенням. Це свiдчить про високий ступiнь єх вiдповiдальностi.
Громадяниновi, який досяг встановленого законом вiку, належить право вiльно i рiвноправно вступати в трудовi вiдносини. Нiхто не може примусити його iншим чином укладати трудовий договiр. Нiхто також не може силою утримати працiвника на роботi, коли вiн цього не бажау.
Тому, щоб громадянин став суб'уктом трудових вiдносин, необхiдно погодження волi власника засобiв виробництва або уповноваженого ним органу, з одного боку, i працiвника - з другого. Працiвник повинен виявити бажання взяти на себе
Роздiл IV. Суб'укти трудового права Украєни
103
права, обов'язок i вiдповiдальнiсть за виконання певноє роботи, а у власника або уповноваженого ним органу повинна бути потреба у виконаннi цiує роботи i можливiсть сплачувати працiвнику винагороду за роботу, що виконуватиметься.
Для виконання конкретноє роботи, що визначауться сторонами, працiвник повинен мати належний стан здоров'я. Закон не встановлюу межi непрацездатностi працiвника. Маючи певнi вади здоров'я, наприклад слабкий слух, зiр, нездатнiсть вiдрiзняти кольори тощо, працiвник стау нездатним виконувати певнi роботи. Але це не виключау його здатностi до працi взагалi. т велика кiлькiсть робiт, де суворi вимоги щодо зору, слуху не ставляться. Тому до виконання таких робiт громадянин може Приступати i виконувати єх досить успiшно. Наявнiсть необхiд-i стану здоров'я визначауться висновком медичного освiд-як або уповноважений ним орган зобов'язаний за проведення попереднього (при прий-ЛКЧНИХ (протягом трудовоє дiяльностi) iiИИКiВ, зайнятих на важких роботах, єрi небезпечними умовами працi, а та-ПОТреба у професiйному доборi, наприк-(ИХ З рухом транспорту, а також щорiчного обов'яз-
iГО медичного огляду осiб вiком до 21 року.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144