Правила вiдшкодування власником пiдприумства, установи i органiзацiє або уповноваженим ним органом шкоди, заподiяноє працiвниковi ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язкiв, затвердженi постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 23 червня 1993 р. № 472.
Порядок обчислення середньоє заробiтноє плати затверд-ь''ХЮний постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 8 лютого р5 р. №100.
Положення про порядок компенсацiє працiвникам втрати астин заробiтноє плати у зв'язку з порушенням термiнiв єє випити затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 1-Ю грудня 1997 р. № 1427.
1^ Порядок вiдшкодування витрат на вiдряясення в межах Ук-|"йаЄни та за кордон визначений постановою Кабiнету Мiнстрiв i Украєни вiд 5 сiчня 1998 р, № 10.
|<№' Положення про освiтно-квалiфiкацiйнi рiвнi (ступеневу ос-| iЙту) затверджено постановою Кабiнету Мiнстрiв Украєни вiд |<'2т сiчня 1998 р. № 65.
i>01 Постанови i розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Украєни i^йабувають чинностi з моменту єх прийняття. В постановах може рвСтановлюватись й iнший порядок уведення єх в дiю, Ци,.' Мiнiстри, керiвники iнших центральних органiв державноє | виконавчоє влади в межах своує компетенцiє можуть видавати |iЮрмативно-правовi акти, якi пiдлягають реустрацiє у Мiнiс-^терствi юстицiє Украєни. Так, Мiнiстерству фiнансiв Украєни у ОМежах його повноважень надано право на основi й на виконання чинного законодавства видавати накази, органiзовувати та контролювати єх виконання. У разi необхiдностi мiнiстерство разом з iншими центральними та мiсцевими органами дер-.Жавноє виконавчоє влади, органами мiсцевого i регiонального i.ХДiмоврядування видау спiльнi акти, якi у обов'язковими для |а ^виконання.
^ Мiнiстерство працi i соцiальноє полiтики Украєни на основi 'На виконання чинного законодавства видау накази з питань
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
74
працi, й оплати, умов зайнятостi i соцiального захисту населення, якi у обов'язковими для виконання.
Аналогiчнi повноваження закрiпленi в положеннях про Мiнiстерство економiки Украєни, Мiнiстерство юстицiє, Мiнiстерство охорони здоров'я та iншi мiнiстерства Украєни, положеннях про державнi комiтети. Так, Порядок органiзацiє державного нагляду за охороною працi затверджений наказом Державного комiтету по нагляду за охороною працi вiд 31 травня 1995 р. № 82.
Усi акти, що приймаються мiнiстерствами та вiдомствами, мають правовий характер, у пiдзаконними i обов'язковими для виконання на всiй територiє Украєни. Але вони пiддягають обов'язковiй державнiй реустрацiє, яка здiйснюуться вiдповiдно до Положення про державну реустрацiю нормативних актiв мiнiстерств, iнших органiв державноє виконавчоє влади, органiв господарського управлiння та контролю, що зачiпають права, свободи i законнi iнтереси громадян або мають мiжвiдомчий характер, яке затверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 28 грудня 1992 р. № 731. Згiдно з ним на державну реустрацiю подаються постанови, накази, iнструкцiє державних органiв та мiнiстерств, що мiстять правовi норми, встановлюють правила поведiнки, розрахованi на невизначене коло осiб, пiдприумств, установ, органiзацiй i неодноразове застосування, незалежно вiд строку єх дiє та характеру вiдомостей, що в них мiстяться. Правовi акти, що подаються на реустрацiю, мають вiдповiдати вимогам законодавства про мови та iнших актiв законодавства. Одночасно подауться обгрунтування пiдстав для єх видання, вiдомостi про чиннi акти з цього питання, про офiцiйне погодження акта iз зацiкавленими органами тощо.
Державнiй реустрацiє пiдлягають пiдзаконнi акти, що видаються мiнiстерствами i вiдомствами. Локальнi правовi норми, що видаються пiдприумствами, установами, органiзацiями, про якi йдеться нижче, державнiй реустрацiє не пiдлягають.
5. Локальнi правовi норми
Система джерел трудового права вiдрiзняуться вiд джерел iнших галузей права тим, що в регулюваннi трудових вiдносин важливе мiсце займають локальнi (мiсцевi) норми права, якi приймаються безпосередньо на пiдприумствах, в установах, органiзацiях власником або уповноваженим ним органом за
Роздiл III. Джерела трудового права Украєни
75
погодженням з трудовим колективом чи профспiлковим комiтетом.
Завдяки локальному регулюванню трудових вiдносин розвиваються демократичнi засади у виробничiй дiяльностi. Спiввiдношення ж локального i централiзованого регулювання у показником демократизму iснуючоє правовоє системи суспiльства.
Локальна нормотворчiсть здiйснюуться безпосередньо учасниками трудових вiдносин, якi беруть участь у створеннi цих норм, можуть впливати на єх змiст. Це дау можливiсть працюючим знати обсяг належних єм прав та обов'язкiв, що визначенi локальними нормами, максимально пристосовуючи єх для реалiзацiє своєх iнтересiв та задоволення потреб.
Для того щоб здiйснювалась локальна нормотворчiсть, не-iоднi двi умови. По-перше, норми у локальними i набувають нностi лише за умови, що вони прийнятi у порядку, попе-|,рвдньо визначеному централiзованим регулюванням. По-дру-1'^, локальна нормотворчiсть можлива за наявностi загальноє 'Норми, що надау певним суб'уктам право займатись нормо-ТВорчiстю.
Це означау, що суб'укти трудового права поставленi у певнi рамки локальноє нормотворчостi. Тут здiйснюуться принцип .^дозволено лише те, що визначено законом>. При цьому сутнiсть Локальних норм зводиться до розвитку загальних норм трудового права, що поширюють свою дiю тiльки на вiдносини конкретного пiдприумства чи органiзацiє, де вони прийнятi.
Таким чином, локальна норма в трудовому правi Украєни - правило загальнообов'язковоє поведiнки, що попередньо санкцiоноване державою i прийняте у встановленому законом порядку безпосередньо на пiдприумствi, в установi, органiзацiє, дiу в його межах.
Основним локальним документом на пiдприумствах, в установах, органiзацiях у колективний договiр (бiльш докладно порядок проведення колективних переговорiв i укладення колективного договору, його змiст i структура, порядок реустрацiє та iншi питання викладенi в роздiлi V даного пiдручника).
Нормативнi акти, що безпосередньо приймаються на пiдприумствi, такi як колективний договiр, пiдлягають обов'язковому обговоренню i схваленню трудовим колективом на загаль-
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
них зборах або конференцiях працiвникiв даного пiдприумства, установи, органiзацiє. Але бiльшiсть локальних актiв приймауться власником або уповноваженим ним органом спiльно чи за погодженням з профспiлковим комiтетом.
Новi економiчнi вiдносини значно розширили самостiйнiсть господарюючих суб'уктiв у галузi правового регулювання умов працi робiтникiв i службовцiв. Зокрема, посилилось значення локального правового регулювання трудових вiдносин, за допомогою якого полiпшууться органiзацiя працi i виробництва, змiцнюуться трудова дисциплiна, посилюються моральне i матерiальне стимулювання, використання внутрiшнiх резервiв, пiдвищууться продуктивнiсть працi.
iншим важливим локальним правовим актом у правила внутрiшнього трудового розпорядку, якими на пiдприумствах, в установах, органiзацiях встановлюуться певний режим працi, правила поведiнки учасникiв спiльноє працi, передбачаються єх права i обов'язки. Правила внутрiшнього трудового розпорядку пiдприумства, установи, органiзацiє вiдповiдно до ст. 142 КЗпП затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу i профспiлкового комiтету на основi типових i галузевих правил.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144