Разом з тим у порядку розгляду трудових спорiв у своє особливостi. Незалежно вiд того, працiвником, власником або уповноваженим ним органом чи прокурором порушена справа пiсля вирiшення спору в КТС, суд розглядау єє як трудовий спiр, що вирiшувався в КТС, тобто на вимогу працiвника до пiдприумства (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суди Украєни вiд 6 листопада 1992 р. <Про практику розгляду судами трудових спорiв).
Маються на увазi випадки, коли сторони трудового спору не згоднi з рiшенням КТС, а прокурор вважау його таким, що суперечить чинному законодавству. Стаття 228 КЗпП надау сторонам i прокурору право оскаржити рiшення КТС до районного (мiського) суду. Фактично ж у даному випадку у не оскарження рiшення, оскiльки суд рiшення КТС не ревiзуу, не змiнюу i не скасовуу, а звернення до другого органу, а не до другоє iнстанцiє, бо суд по вiдношенню до КТС у другим органом по розгляду трудових спорiв, а не другою iнстанцiую. Таке звернення до суду здiйснюуться у формi заяви. Якщо вона подауться працiвником, то це буде позовна заява, яка повинна мiстити усi реквiзити, передбаченi ст. 137 ЦПК Украєни.
Заява власника або уповноваженого ним органу до суду повинна мати довiльну форму, якою ставиться перед судом клопотання про розгляд спору, що був розглянутий КТС, з рiшенням якоє власник або уповноважений ним орган не згоден. Це не позовна заява, бо власник або уповноважений ним орган позову не заявляу, тому при розглядi спору в судi, хоч iз заявою до суду звернувся власник або уповноважений ним орган, судом буде розглядатись позов працiвника до власника у такому ж обсязi, як вiн був заявлений для розгляду КТС.
Заява прокурора також не у позовною - це вимога до суду розглянути трудовий спiр, по якому, на думку прокурора, винесено рiшення, що суперечить чинному законодавству.
Робiтники i службовцi при заявленнi вимог, що випливають iз трудових правовiдносин, звiльняються вiд судових вит-
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
461
рат на користь держави. По трудових спорах встановлюуться альтернативна пiдсуднiсть: працiвникам надано право звертатись до суду як за мiсцем знаходження вiдповiдача, так i за мiсцем свого проживання.
Вiдповiдно до чинного законодавства цивiльною процесуальною правоздатнiстю володiють особи, що досягли повнолiття. Для вирiшення трудового спору до суду можуть звертатися особи, що мають вiк чотирнадцять рокiв, якщо вони працювали з дотриманням умов, передбачених ст. 188 КЗпП.
При зверненнi до суду необхiдно додержуватись давнiсних строкiв. Позовний або давнiсний строк - це встановлений законом строк для звернення до юрисдикцiйного органу за захистом порушенного права чи iнтересу. Цей строк слiд вiдрiзняти вiд процесуального, яким визнауться певний вiдрiзок часу для проведення певних процесуальних дiй.
Питання про позовну давнiсть в трудовому законодавствi представляу значний теоретичний i практичний iнтерес. КЗпП 1922 р. в первоначальнiй редакцiє не встановлював позовноє давностi. В той же час практика застосування КЗпП 1922 р. пiшла шляхом застосування до трудових спорiв цивiльноє трирiчноє позовноє давностi. В 1927 р. Пленум Верховного Суду РРФСР запропонував судам застосовувати скорочений тримiсячний строк давностi в справах про звiльнення i про оплату за надурочнi роботи. В 1927 i 1928 рр. в деяких союзних республiках, в тому числi в РРФСР i Украєнськiй РСР, були прийнятi постанови про застосування шестимiсячного давнiсного строку по цих двох категорiях трудових спорiв.
Нарештi, постановою ЦВК РНК СРСР вiд 29 серпня 1928 р. були затвердженi Правила про розгляд трудових спорiв, якi встановили скороченi строки давностi в два тижнi, мiсяць i три мiсяцi для всiх трудових спорiв.
Указом Президiє Верховноє Ради СРСР вiд 31 сiчня 1957 р. було затверджене Положення про порядок розгляду трудових спорiв, яким Правила 1928 р. були скасованi, а разом з ними втратили значення заснованi на Правилах статтi КЗпП про позовну давнiсть.
КЗпП 1971 р. знову повернувся до питання строкiв.
Працiвник може звернутись iз заявою про вирiшення трудового спору безпосередньо до районного (мiського) суду в тримiсячний строк з дня, коли вiн дiзнався або повинен був дiзна-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
462
тися про порушення свого права, а у справах про звiльнення - в мiсячний строк з дня вручення йому копiє наказу про звiльнення або з дня видачi трудовоє книжки.
Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працiвника матерiальноє шкоди, заподiяноє пiдприумству, встановлюуться строк в один рiк з дня виявлення заподiяноє працiвником шкоди. Цей же строк застосовууться i при зверненнi до суду вищого органу або прокурора.
У разi пропуску з поважних причин строкiв районний (мiський) суд може поновити єх.
Порядок обчислення строкiв позовноє давностi i процесуальних строкiв визначауться трудовим i процесуальним законодавством. Строки, що встановленi законом або призначаються судом, обчислюються роками, мiсяцями, тижнями i днями. Строк може визначатись також вказiвкою на подiю, яка повинна обов'язково настати, наприклад повернення жiнки з вiдпустки по вагiтностi i пологах.
Строк, що обчислюуться роками, закiнчууться у вiдповiдний мiсяць i число останнього року строку. Так, при укладаннi строкового трудового договору 17 липня 1999 р. на три роки його строк закiнчууться 17 липня 2002 р.
Строк, що обчислюуться мiсяцями, минау вiдповiдного числа останнього мiсяця строку. Якщо кiнець строку, що обчислюуться мiсяцями, припадау на такий мiсяць, який не мау вiдповiдного числа, то строк минау в останнiй день цього мiсяця. Це правило застосовууться i тодi, коли строк обчислюуться роками.
Строк, що обчислюуться тижнями, розпочинауться з дня, що у наступним за тим днем, з якого починауться строк. Закiнчууться строк у той самий за назвою день, з якого було визначено його початок, наприклад понедiлок.
Перебiг строкiв, якi визначенi календарними днями, розпочинауться з дня, що у наступним пiсля календарноє дати, яка визначау його початок. Наприклад, в разi незгоди сторони трудового спору з рiшенням КТС воно може бути оскаржене до народного суду у десятиденний строк з дня вручення сторонi копiє або витягу з рiшення КТС. До цього десятиденного строку включаються всi календарнi днi, в тому числi святковi, вихiднi та неробочi. Якщо ж кiнець строку припадау на неробочий день, то останнiм днем строку вважауться перший за ним робочий день.
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
463
5. Розгляд судом спорiв про поновлення на роботi
Основним видом трудових спорiв, що розглядаються судовими органами, у спори про поновлення на роботi. Працiвники, звiльненi з роботи, незалежно вiд пiдстав припинення трудового договору, або переведенi на iншу роботу, якщо вони вважають таке звiльнення або переведення незаконним, мають право звернутись до суду з позовом про поновлення на роботi.
Вiдповiдно до ст. 235 КЗпП поновленню на роботi пiдлягау працiвник, який був звiльнений без законноє пiдстави або незаконно переведений на iншу роботу.
Поновлення на роботi полягау в тому, що працiвнику на-доуться та ж робота, яку вiн виконував до звiльнення його з роботи. При цьому слiд мати на увазi, що суд, як i .будь-який iнший орган по розгляду трудових спорiв, не мау адмiнiстративних повноважень, тому вiн не може скасовувати накази, змiнювати пiдстави розiрвання трудового договору.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144
Маються на увазi випадки, коли сторони трудового спору не згоднi з рiшенням КТС, а прокурор вважау його таким, що суперечить чинному законодавству. Стаття 228 КЗпП надау сторонам i прокурору право оскаржити рiшення КТС до районного (мiського) суду. Фактично ж у даному випадку у не оскарження рiшення, оскiльки суд рiшення КТС не ревiзуу, не змiнюу i не скасовуу, а звернення до другого органу, а не до другоє iнстанцiє, бо суд по вiдношенню до КТС у другим органом по розгляду трудових спорiв, а не другою iнстанцiую. Таке звернення до суду здiйснюуться у формi заяви. Якщо вона подауться працiвником, то це буде позовна заява, яка повинна мiстити усi реквiзити, передбаченi ст. 137 ЦПК Украєни.
Заява власника або уповноваженого ним органу до суду повинна мати довiльну форму, якою ставиться перед судом клопотання про розгляд спору, що був розглянутий КТС, з рiшенням якоє власник або уповноважений ним орган не згоден. Це не позовна заява, бо власник або уповноважений ним орган позову не заявляу, тому при розглядi спору в судi, хоч iз заявою до суду звернувся власник або уповноважений ним орган, судом буде розглядатись позов працiвника до власника у такому ж обсязi, як вiн був заявлений для розгляду КТС.
Заява прокурора також не у позовною - це вимога до суду розглянути трудовий спiр, по якому, на думку прокурора, винесено рiшення, що суперечить чинному законодавству.
Робiтники i службовцi при заявленнi вимог, що випливають iз трудових правовiдносин, звiльняються вiд судових вит-
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
461
рат на користь держави. По трудових спорах встановлюуться альтернативна пiдсуднiсть: працiвникам надано право звертатись до суду як за мiсцем знаходження вiдповiдача, так i за мiсцем свого проживання.
Вiдповiдно до чинного законодавства цивiльною процесуальною правоздатнiстю володiють особи, що досягли повнолiття. Для вирiшення трудового спору до суду можуть звертатися особи, що мають вiк чотирнадцять рокiв, якщо вони працювали з дотриманням умов, передбачених ст. 188 КЗпП.
При зверненнi до суду необхiдно додержуватись давнiсних строкiв. Позовний або давнiсний строк - це встановлений законом строк для звернення до юрисдикцiйного органу за захистом порушенного права чи iнтересу. Цей строк слiд вiдрiзняти вiд процесуального, яким визнауться певний вiдрiзок часу для проведення певних процесуальних дiй.
Питання про позовну давнiсть в трудовому законодавствi представляу значний теоретичний i практичний iнтерес. КЗпП 1922 р. в первоначальнiй редакцiє не встановлював позовноє давностi. В той же час практика застосування КЗпП 1922 р. пiшла шляхом застосування до трудових спорiв цивiльноє трирiчноє позовноє давностi. В 1927 р. Пленум Верховного Суду РРФСР запропонував судам застосовувати скорочений тримiсячний строк давностi в справах про звiльнення i про оплату за надурочнi роботи. В 1927 i 1928 рр. в деяких союзних республiках, в тому числi в РРФСР i Украєнськiй РСР, були прийнятi постанови про застосування шестимiсячного давнiсного строку по цих двох категорiях трудових спорiв.
Нарештi, постановою ЦВК РНК СРСР вiд 29 серпня 1928 р. були затвердженi Правила про розгляд трудових спорiв, якi встановили скороченi строки давностi в два тижнi, мiсяць i три мiсяцi для всiх трудових спорiв.
Указом Президiє Верховноє Ради СРСР вiд 31 сiчня 1957 р. було затверджене Положення про порядок розгляду трудових спорiв, яким Правила 1928 р. були скасованi, а разом з ними втратили значення заснованi на Правилах статтi КЗпП про позовну давнiсть.
КЗпП 1971 р. знову повернувся до питання строкiв.
Працiвник може звернутись iз заявою про вирiшення трудового спору безпосередньо до районного (мiського) суду в тримiсячний строк з дня, коли вiн дiзнався або повинен був дiзна-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
462
тися про порушення свого права, а у справах про звiльнення - в мiсячний строк з дня вручення йому копiє наказу про звiльнення або з дня видачi трудовоє книжки.
Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працiвника матерiальноє шкоди, заподiяноє пiдприумству, встановлюуться строк в один рiк з дня виявлення заподiяноє працiвником шкоди. Цей же строк застосовууться i при зверненнi до суду вищого органу або прокурора.
У разi пропуску з поважних причин строкiв районний (мiський) суд може поновити єх.
Порядок обчислення строкiв позовноє давностi i процесуальних строкiв визначауться трудовим i процесуальним законодавством. Строки, що встановленi законом або призначаються судом, обчислюються роками, мiсяцями, тижнями i днями. Строк може визначатись також вказiвкою на подiю, яка повинна обов'язково настати, наприклад повернення жiнки з вiдпустки по вагiтностi i пологах.
Строк, що обчислюуться роками, закiнчууться у вiдповiдний мiсяць i число останнього року строку. Так, при укладаннi строкового трудового договору 17 липня 1999 р. на три роки його строк закiнчууться 17 липня 2002 р.
Строк, що обчислюуться мiсяцями, минау вiдповiдного числа останнього мiсяця строку. Якщо кiнець строку, що обчислюуться мiсяцями, припадау на такий мiсяць, який не мау вiдповiдного числа, то строк минау в останнiй день цього мiсяця. Це правило застосовууться i тодi, коли строк обчислюуться роками.
Строк, що обчислюуться тижнями, розпочинауться з дня, що у наступним за тим днем, з якого починауться строк. Закiнчууться строк у той самий за назвою день, з якого було визначено його початок, наприклад понедiлок.
Перебiг строкiв, якi визначенi календарними днями, розпочинауться з дня, що у наступним пiсля календарноє дати, яка визначау його початок. Наприклад, в разi незгоди сторони трудового спору з рiшенням КТС воно може бути оскаржене до народного суду у десятиденний строк з дня вручення сторонi копiє або витягу з рiшення КТС. До цього десятиденного строку включаються всi календарнi днi, в тому числi святковi, вихiднi та неробочi. Якщо ж кiнець строку припадау на неробочий день, то останнiм днем строку вважауться перший за ним робочий день.
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
463
5. Розгляд судом спорiв про поновлення на роботi
Основним видом трудових спорiв, що розглядаються судовими органами, у спори про поновлення на роботi. Працiвники, звiльненi з роботи, незалежно вiд пiдстав припинення трудового договору, або переведенi на iншу роботу, якщо вони вважають таке звiльнення або переведення незаконним, мають право звернутись до суду з позовом про поновлення на роботi.
Вiдповiдно до ст. 235 КЗпП поновленню на роботi пiдлягау працiвник, який був звiльнений без законноє пiдстави або незаконно переведений на iншу роботу.
Поновлення на роботi полягау в тому, що працiвнику на-доуться та ж робота, яку вiн виконував до звiльнення його з роботи. При цьому слiд мати на увазi, що суд, як i .будь-який iнший орган по розгляду трудових спорiв, не мау адмiнiстративних повноважень, тому вiн не може скасовувати накази, змiнювати пiдстави розiрвання трудового договору.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144