Власник або уповноважений ним орган не мау права звiльнити працiвника до закiнчення строку попередження. Це не означау, що власник або уповноважений ним орган до закiнчення не може видати наказ про звiльнення, вказавши датою звiльнення наступний день пiсля закiнчення строку попередження. Така практика у доцiльною, оскiльки для проведення розрахунку з працiвником бухгалтерiя пiдприумства повинна мати певний час. Затримка розрахунку може викликати вiдповiдальнiсть власника або уповноваженого ним органу на пiдставi ст.117 КЗпП.
До закiнчення двотижневого строку працiвник також не мау Права залишити роботу. Дострокове залишення працiвником роботи дау право власнику або уповноваженому ним органу розiрвати трудовий договiр за своую iнiцiативою як за прогул без поважних причин.
В межах двотижневого строку працiвнику належить право вiдкликати свою заяву або в iншiй формi повiдомити власника або уповноважений ним орган про змiну свого намiру розiрвати трудовий договiр. В разi вiдмови працiвника вiд ранiше по-
246
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
даноє ним заяви про звiльнення власник або уповноважений ним орган не мають права звiльнити працiвника з посиланням на його iнiцiативу про припинення трудових вiдносин. Виняток зроблено (ч. 2 ст. 38 КЗпП) лише для випадкiв, коли на мiсце працiвника, який виявив бажання звiльнитись, запрошено iншого працiвника, якому вiдповiдно до законодавства не може бути вiдмовлено в укладеннi трудового договору. Пленум Верховного Суду Украєни в п.12 постанови вiд 6 листопада 1992 р. № 9 <Про практику розгляду судами трудових спорiв> уточнив, що це може бути тодi, коли на мiсце працiвника, що звiльняуться, запрошена особа в порядку переведення з iншого пiдприумства (ч. 2 ст. 24 КЗпП).
Чинним законодавством про працю встановлено примiрний перелiк випадкiв, коли заява працiвника про звiльнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливiстю продовження подальшоє роботи. У цих випадках згода власника або уповноваженого ним органу на дострокове припинення трудових вiдносин не потрiбна, бо це питання вирiшено в законодавчому порядку (ч. 1 ст. 38 КЗпП).
Але можлива ситуацiя, коли на прохання працiвника про припинення трудових вiдносин з певноє дати у згода власника або уповноваженого ним органу. На можливiсть такоє ситуацiє вказуу Пленум Верховного Суду Украєни в п. 8 ч. 2 постанови вiд 6 листопада 1992 р. Пленум вважау, що <сама по собi згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працiвника на звiльнення до закiнчення строку попередження не означау, що трудовий договiр припинено за п. 1 ст. 36 КЗпП, якщо не було домовленостi сторiн про цю пiдставу припинення трудового договору. В останньому випадку звiльнення вважауться проведеним з iнiцiативи працiвника (ст. 38 КЗпП)>.
З такою позицiую важко погодитись. Ставити пiдставу припинення трудового договору в залежнiсть вiд того, чи обумовив цю пiдставу працiвник при подачi заяви про звiльнення, про iснування якоє бiльшiсть працюючих навiть не знають, навряд чи у правильним. Пiдстава припинення трудових вiдносин повинна визначатись фактичними обставинами, що склалися мiж сторонами, а не залежно вiд того, чи знають про цю пiдставу працюючi i чи враховують вони єє при звiльненнi з роботи.
Коли працiвник за вiдсутностi поважних причин просить власника або уповноважений ним орган звiльнити його з робо-
247
Роздiя VIII. Трудовий договiр
ти до закiнчення двотижневого строку i власник або уповноважений ним орган вважау за можливе задовольнити прохання працiвника, сторони так само, як вони ранiше досягли угоди при укладеннi цього трудового договору, можуть досягти угоди про його припинення.
При цьому мiж сторонами досягауться угода не тiльки про строки, а й про саме припинення трудового договору. Угода про строк тут у похiдною вiд угоди про звiльнення. Якщо вiдсутня угода про припинення трудового договору, угода про строк припинення втрачау змiст.
Тому за наявностi угоди про припинення трудового договору до закiнчення двотижневого строку з дня подачi працiвником заяви про звiльнення припинення трудового договору з працiвником повинно бути здiйснено на пiдставi п.1 ст.36 КЗпП з наведенням в наказi формулювання цiує пiдстави припинення трудових вiдносин.
За вiдсутностi чiтко вираженоє згоди власника або уповноваженого ним органу на прохання працiвника про припинення трудового договору працiвник, крiм випадкiв, передбачених ч. 1 ст. 38 КЗпП, мау право вимагати звiльнення тiльки по закiнченнi двотижневого строку попередження. Звiльнення у таких випадках здiйснюуться з посиланням на ст. 38 КЗпП i формуванням причин звiльнення за цiую статтею.
По закiнченнi двотижневого строку попередження власник або уповноважений ним орган видау наказ, i працiвник припиняу виконання своєх трудових обов'язкiв. Якщо працiвник пiсля закiнчення строку попередження не залишив роботи i не вимагау розiрвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не мають права звiльнити його за поданою ранiше заявою, крiм випадкiв, коли на його мiсце запрошено iншого працiвника, якому вiдповiдно до законодавства не може бути вiдмовлено в укладеннi трудового договору.
Таким чином, невидання власником або уповноваженим ним органом наказу про звiльнення, якщо працiвник не пiдтверд-; жуу свого бажання розiрвати трудовий договiр, погашау право г власника або уповноваженого ним органу на розiрвання трудового договору.
Частиною 1 ст. 38 КЗпП передбачено, що у разi, коли заява працiвника про звiльнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливiстю продовжувати роботу (переєзд на нове мiсце проживання; переведення чоловiка або дружини на ро-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
боту в iншу мiсцевiсть; вступ до навчального закладу; неможливiсть проживання в данiй мiсцевостi, пiдтверджена медичним висновком; вагiтнiсть; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирiчного вiку або дитиною-iнвалiдом; догляд за хворим членом сiм'є вiдповiдно до медичного висновку або iнвалiдом i групи; вихiд на пенсiю; прийняття на роботу за конкурсом або з iнших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розiрвати трудовий договiр у строк, про який просить працiвник.
Якщо власник або уповноважений ним орган по закiнченнi строку попередження, який обчислюуться з дня, наступного за днем подачi працiвником заяви, не видав наказ про звiльнення, а працiвник наполягау на припиненнi трудових вiдносин, вiн припиняу роботу i вимагау видачi йому трудовоє книжки. Весь час затримки видачi трудовоє книжки становить вимушений прогул працiвника i за цей перiод йому повинна бути виплачена заробiтна плата.
Подача працiвником заяви про розiрвання трудового договору не позбавляу власника або уповноважений ним орган права звiльнити його за виннi дiє з пiдстав, що передбаченi законом, до закiнчення двотижневого строку попередження, а також застосувати до нього протягом цього строку в установленому порядку дисциплiнарного стягнення.
Працiвник не може бути звiльнений за власним бажанням, якщо вiн до закiнчення передбаченого законом строку вiдкликав або просив повернути йому заяву про звiльнення.
Подача працiвником заяви про розiрвання трудового договору повинна бути добровiльною i виражати його волевиявлення на звiльнення з роботи. Якщо ж звiльнення працiвника було вимушеним, власник або уповноважений ним орган примусив його подати заяву про звiльнення за власним бажанням, то такий працiвник пiдлягау поновленню на роботi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144
До закiнчення двотижневого строку працiвник також не мау Права залишити роботу. Дострокове залишення працiвником роботи дау право власнику або уповноваженому ним органу розiрвати трудовий договiр за своую iнiцiативою як за прогул без поважних причин.
В межах двотижневого строку працiвнику належить право вiдкликати свою заяву або в iншiй формi повiдомити власника або уповноважений ним орган про змiну свого намiру розiрвати трудовий договiр. В разi вiдмови працiвника вiд ранiше по-
246
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
даноє ним заяви про звiльнення власник або уповноважений ним орган не мають права звiльнити працiвника з посиланням на його iнiцiативу про припинення трудових вiдносин. Виняток зроблено (ч. 2 ст. 38 КЗпП) лише для випадкiв, коли на мiсце працiвника, який виявив бажання звiльнитись, запрошено iншого працiвника, якому вiдповiдно до законодавства не може бути вiдмовлено в укладеннi трудового договору. Пленум Верховного Суду Украєни в п.12 постанови вiд 6 листопада 1992 р. № 9 <Про практику розгляду судами трудових спорiв> уточнив, що це може бути тодi, коли на мiсце працiвника, що звiльняуться, запрошена особа в порядку переведення з iншого пiдприумства (ч. 2 ст. 24 КЗпП).
Чинним законодавством про працю встановлено примiрний перелiк випадкiв, коли заява працiвника про звiльнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливiстю продовження подальшоє роботи. У цих випадках згода власника або уповноваженого ним органу на дострокове припинення трудових вiдносин не потрiбна, бо це питання вирiшено в законодавчому порядку (ч. 1 ст. 38 КЗпП).
Але можлива ситуацiя, коли на прохання працiвника про припинення трудових вiдносин з певноє дати у згода власника або уповноваженого ним органу. На можливiсть такоє ситуацiє вказуу Пленум Верховного Суду Украєни в п. 8 ч. 2 постанови вiд 6 листопада 1992 р. Пленум вважау, що <сама по собi згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працiвника на звiльнення до закiнчення строку попередження не означау, що трудовий договiр припинено за п. 1 ст. 36 КЗпП, якщо не було домовленостi сторiн про цю пiдставу припинення трудового договору. В останньому випадку звiльнення вважауться проведеним з iнiцiативи працiвника (ст. 38 КЗпП)>.
З такою позицiую важко погодитись. Ставити пiдставу припинення трудового договору в залежнiсть вiд того, чи обумовив цю пiдставу працiвник при подачi заяви про звiльнення, про iснування якоє бiльшiсть працюючих навiть не знають, навряд чи у правильним. Пiдстава припинення трудових вiдносин повинна визначатись фактичними обставинами, що склалися мiж сторонами, а не залежно вiд того, чи знають про цю пiдставу працюючi i чи враховують вони єє при звiльненнi з роботи.
Коли працiвник за вiдсутностi поважних причин просить власника або уповноважений ним орган звiльнити його з робо-
247
Роздiя VIII. Трудовий договiр
ти до закiнчення двотижневого строку i власник або уповноважений ним орган вважау за можливе задовольнити прохання працiвника, сторони так само, як вони ранiше досягли угоди при укладеннi цього трудового договору, можуть досягти угоди про його припинення.
При цьому мiж сторонами досягауться угода не тiльки про строки, а й про саме припинення трудового договору. Угода про строк тут у похiдною вiд угоди про звiльнення. Якщо вiдсутня угода про припинення трудового договору, угода про строк припинення втрачау змiст.
Тому за наявностi угоди про припинення трудового договору до закiнчення двотижневого строку з дня подачi працiвником заяви про звiльнення припинення трудового договору з працiвником повинно бути здiйснено на пiдставi п.1 ст.36 КЗпП з наведенням в наказi формулювання цiує пiдстави припинення трудових вiдносин.
За вiдсутностi чiтко вираженоє згоди власника або уповноваженого ним органу на прохання працiвника про припинення трудового договору працiвник, крiм випадкiв, передбачених ч. 1 ст. 38 КЗпП, мау право вимагати звiльнення тiльки по закiнченнi двотижневого строку попередження. Звiльнення у таких випадках здiйснюуться з посиланням на ст. 38 КЗпП i формуванням причин звiльнення за цiую статтею.
По закiнченнi двотижневого строку попередження власник або уповноважений ним орган видау наказ, i працiвник припиняу виконання своєх трудових обов'язкiв. Якщо працiвник пiсля закiнчення строку попередження не залишив роботи i не вимагау розiрвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не мають права звiльнити його за поданою ранiше заявою, крiм випадкiв, коли на його мiсце запрошено iншого працiвника, якому вiдповiдно до законодавства не може бути вiдмовлено в укладеннi трудового договору.
Таким чином, невидання власником або уповноваженим ним органом наказу про звiльнення, якщо працiвник не пiдтверд-; жуу свого бажання розiрвати трудовий договiр, погашау право г власника або уповноваженого ним органу на розiрвання трудового договору.
Частиною 1 ст. 38 КЗпП передбачено, що у разi, коли заява працiвника про звiльнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливiстю продовжувати роботу (переєзд на нове мiсце проживання; переведення чоловiка або дружини на ро-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
боту в iншу мiсцевiсть; вступ до навчального закладу; неможливiсть проживання в данiй мiсцевостi, пiдтверджена медичним висновком; вагiтнiсть; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирiчного вiку або дитиною-iнвалiдом; догляд за хворим членом сiм'є вiдповiдно до медичного висновку або iнвалiдом i групи; вихiд на пенсiю; прийняття на роботу за конкурсом або з iнших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розiрвати трудовий договiр у строк, про який просить працiвник.
Якщо власник або уповноважений ним орган по закiнченнi строку попередження, який обчислюуться з дня, наступного за днем подачi працiвником заяви, не видав наказ про звiльнення, а працiвник наполягау на припиненнi трудових вiдносин, вiн припиняу роботу i вимагау видачi йому трудовоє книжки. Весь час затримки видачi трудовоє книжки становить вимушений прогул працiвника i за цей перiод йому повинна бути виплачена заробiтна плата.
Подача працiвником заяви про розiрвання трудового договору не позбавляу власника або уповноважений ним орган права звiльнити його за виннi дiє з пiдстав, що передбаченi законом, до закiнчення двотижневого строку попередження, а також застосувати до нього протягом цього строку в установленому порядку дисциплiнарного стягнення.
Працiвник не може бути звiльнений за власним бажанням, якщо вiн до закiнчення передбаченого законом строку вiдкликав або просив повернути йому заяву про звiльнення.
Подача працiвником заяви про розiрвання трудового договору повинна бути добровiльною i виражати його волевиявлення на звiльнення з роботи. Якщо ж звiльнення працiвника було вимушеним, власник або уповноважений ним орган примусив його подати заяву про звiльнення за власним бажанням, то такий працiвник пiдлягау поновленню на роботi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144