Вважауться, що норми соцiального захисту найманих працiвникiв з питань оплати працi, режиму роботи i вiдпочинку та з iнших питань, зафiксованi в колективному договорi, повиннi бути влщi за ступенем захисту у порiвняннi з Генеральною та галузевими угодами.
Однак кiлькiсть державних пiдприумств внаслiдок процесiв приватизацiє невпинно зменшууться. На пiдприумствах iнших форм власностi, крiм державноє, працiвники можуть виступати в двох ролях: як спiввласники майна (акцiонери, орендарi, члени кооперативу), єм належить право обирати правлiння, брати участь у формуваннi, розподiлi та використаннi прибутку, одержувати дивiденди; одночасно вони можуть бути й найманими
141
Роздiл V. Колективний договiр
працiвниками, тому мають право на договiрне регулювання трудових та соцiально-економiчних вiдносин шляхом укладення колективного договору. Це не стосууться громадян, якi у акцiонерами, але не працюють на даному пiдприумствi.
Крiм того, колективний договiр, який включау локальнi норми по використанню працi i вiдтворенню робочоє сили, у важливою юридичною основою для укладення iндивiдуальних трудових договорiв мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом.
В укладеннi колективного договору не менше працiвникiв повинен бути зацiкавленний власник або уповноважена ним особа. Як вже вiдзначалося, колективний договiр встановлюу локальнi норми в сферi працi i соцiального розвитку. Тому iснуу безпосереднiй зв'язок мiж стимулами працi i соцiальними ре-Мрваки виробництва. Чим оптимальнiшими будуть локальнi иНОуми, ТЯМ бiльшою мiрою колективний договiр спри-МЯММММу господарюванню, стимулюватиме вироб-НрiЙЙМiОЧИ турботу про себе, працiвники тим самим КмiЧКЯЙ внесок у розвиток виробництва, пiдвищення i^iфективностi.
' *'*Аяе одночасно слiд враховувати, що iнтереси найманих працiвникiв i власника, єх погляди на однi й тi ж питання 'не в усьому i не завжди збiгаються. Працiвники зацiкавленi в першу чергу у високому рiвнi оплати працi, встановленнi додаткових пiльг, гарантiй, створеннi належних умов працi, скороченнi тривалостi робочого часу, а пiдприумець - в одержаннi високих прибуткiв, пiдвищеннi ефективностi виробництва при менших затратах, пiдвищеннi конкурентоспроможностi пiдприумства. Звiдси i суперечностi, спори, конфлiкти.
Однак спiльнiсть iнтересiв у позитивною основою для розробки i укладення колективного договору як юридичного документу, яким встановлюються загальнi зобов'язання сторiн, що вiдповiдають чинному законодавству Украєни.
4. Поняття колективних угод та єх види
Свiтовий досвiд виробив ефективний засiб досягнення консолiдацiє та соцiального миру в суспiльствi. Це - соцiальне партнерство на державному, галузевому та виробничому рiвнях. Така система передбачау обов'язковий дiалог, хоч би яким важким вiн не був, мiж профспiлками, урядом та пiдприумцями.
142
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Це у удиною цивiлiзованою альтернативою руйнiвним страйкам, якi ще бiльше погiршують економiчну ситуацiю, посилюють розлад у суспiльствi.
Система соцiального партнерства почала складатися в Украєнi на початку 90-х рокiв, у складних умовах переходу економiки вiд жорсткоє командно-плановоє системи до господарювання на ринкових засадах. На сучасному етапi становлення системи соцiального партнерства, коли одна з його сторiн - пiдприумцi - ще не сформувалася, саме державi, яка переважно i виступау в ролi роботодавця, та профспiлкам належить провiдна роль.
Основою цивiлiзованих вiдносин профспiлок з державою у укладення колективних угод. Поняття <колективна угода> в законодавствi Украєни з'явилося порiвняно недавно з прийняттям Закону Украєни <Про колективнi договори i угоди>. До цього iснували тарифнi угоди, якi укладалися на мiжгалузевому, галузевому, територiальному та виробничому рiвнях. Тарифна угода визначалась як договiр мiж представниками сторiн переговорiв з питань оплати працi та соцiальних гарантiй.
Закон Украєни <Про колективнi договори i угоди> визначив правовi засади розробки, укладення та виконання колективних угод з метою сприяння регулюванню трудових вiдносин та соцiально-економiчних iнтересiв працiвникiв i власникiв. Метою укладення колективних угод у не тiльки вирiшення питань оплати працi i соцiальних гарантiй, а й регулювання виробничих, трудових i соцiально-економiчних вiдносин i узгодження iнтересiв трудящих, власникiв та уповноважених ними органiв.
Законодавець розрiзняу поняття колективного договору i угоди, хоча по сутi колективний договiр у рiзновидом колективноє угоди, яка укладауться на виробничому рiвнi. Але, незважаючи на спiльнi риси колективноє угоди i договору, таке розмежування викликано наявнiстю мiж ними вiдмiнностей i особливостей. Основною вiдмiннiстю у те, що колективна угода мау специфiчну сферу укладення. Вiдповiдно до ст. 2 названого Закону Украєни колективна угода укладауться на державному, галузевому, регiональному рiвнях на двостороннiй основi.
Сторонами Генеральноє угоди виступають професiйнi спiлки, якi об'удналися для ведення колективних переговорiв i укладення Генеральноє угоди, та власники або уповноваженi ними
143
Роздiл V. Колективний договiр
органи, якi об'удналися також для проведення таких переговорiв. Оскiльки в Украєнi в даний час бiльшiсть найманих працiвникiв зайнято в державному секторi економiки, тому iнтереси власника при укладеннi Генеральноє угоди представляу Кабiнет Мiнiстрiв Украєни.
Право представляти iнтереси трудящих при укладеннi Генеральноє угоди законом надауться об'уднаним з цiую метою профспiлкам. На вiдмiну вiд iнших видiв колективних угод i колективних договорiв при укладеннi Генеральноє угоди закон визнау повноважними представниками трудящих лише професiйнi спiлки i не мiстить формулювання <профспiлки та iншi уповноваженi трудовим колективом органи>. Такий пiдхiд викликаний вiдсутнiстю на державному рiвнi iншоє, крiм професiйних спiлок, органiзацiє, що представляу трудящих, яка була б такою масовою, мала б такий досвiд роботи i авторитет серед К^Але iншi представницькi органiзацiє трудящих не поз-
iгМежливостi брати участь в переговорах i при укла-
I-тоє угоди.
ЕНi Генеральна угода була вперше укладена в 1993 р. _ це був принципово новий документ як за змiстом, |4 а> складом сторiн, що його пiдписали. Дiя угоди згодом була продовжена на 1994 р.
В листопадi 1994 р. мiж Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни та профспiлковими об'уднаннями Украєни знову розпочалися переговори про укладення Генеральноє угоди, яка була пiдписана 4 серпня 1995 р.
18 жовтня 1997 року пiдписана Генеральна угода на 1997-1998 роки. Єє особливiсть полягау в тому, що вона укладена мiж Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни i Украєнським союзом промисловцiв i пiдприумцiв, з одного боку, та профспiлковими об'уднанням Украєни - з другого, тобто на двостороннiй основi. Держава в особi Кабiнету Мiнiстрiв Украєни i Украєнський союз промисловцiв i пiдприумцiв виступили удиною, об'уднаною стороною.
В роздiлах Генеральноє угоди сформульовано норми, що стосуються забезпечення продуктивноє зайнятостi та соцiального захисту населення вiд безробiття, гарантiє оплати працi та єє захисту; забезпечення соцiальних гарантiй, групових вiдносин, режиму працi i вiдпочинку, охорони працi, здоров'я i навколишнього середовища; соцiального забезпечення; гарантiй
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
144
у приватизацiє; соцiального партнерства;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144
Однак кiлькiсть державних пiдприумств внаслiдок процесiв приватизацiє невпинно зменшууться. На пiдприумствах iнших форм власностi, крiм державноє, працiвники можуть виступати в двох ролях: як спiввласники майна (акцiонери, орендарi, члени кооперативу), єм належить право обирати правлiння, брати участь у формуваннi, розподiлi та використаннi прибутку, одержувати дивiденди; одночасно вони можуть бути й найманими
141
Роздiл V. Колективний договiр
працiвниками, тому мають право на договiрне регулювання трудових та соцiально-економiчних вiдносин шляхом укладення колективного договору. Це не стосууться громадян, якi у акцiонерами, але не працюють на даному пiдприумствi.
Крiм того, колективний договiр, який включау локальнi норми по використанню працi i вiдтворенню робочоє сили, у важливою юридичною основою для укладення iндивiдуальних трудових договорiв мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом.
В укладеннi колективного договору не менше працiвникiв повинен бути зацiкавленний власник або уповноважена ним особа. Як вже вiдзначалося, колективний договiр встановлюу локальнi норми в сферi працi i соцiального розвитку. Тому iснуу безпосереднiй зв'язок мiж стимулами працi i соцiальними ре-Мрваки виробництва. Чим оптимальнiшими будуть локальнi иНОуми, ТЯМ бiльшою мiрою колективний договiр спри-МЯММММу господарюванню, стимулюватиме вироб-НрiЙЙМiОЧИ турботу про себе, працiвники тим самим КмiЧКЯЙ внесок у розвиток виробництва, пiдвищення i^iфективностi.
' *'*Аяе одночасно слiд враховувати, що iнтереси найманих працiвникiв i власника, єх погляди на однi й тi ж питання 'не в усьому i не завжди збiгаються. Працiвники зацiкавленi в першу чергу у високому рiвнi оплати працi, встановленнi додаткових пiльг, гарантiй, створеннi належних умов працi, скороченнi тривалостi робочого часу, а пiдприумець - в одержаннi високих прибуткiв, пiдвищеннi ефективностi виробництва при менших затратах, пiдвищеннi конкурентоспроможностi пiдприумства. Звiдси i суперечностi, спори, конфлiкти.
Однак спiльнiсть iнтересiв у позитивною основою для розробки i укладення колективного договору як юридичного документу, яким встановлюються загальнi зобов'язання сторiн, що вiдповiдають чинному законодавству Украєни.
4. Поняття колективних угод та єх види
Свiтовий досвiд виробив ефективний засiб досягнення консолiдацiє та соцiального миру в суспiльствi. Це - соцiальне партнерство на державному, галузевому та виробничому рiвнях. Така система передбачау обов'язковий дiалог, хоч би яким важким вiн не був, мiж профспiлками, урядом та пiдприумцями.
142
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Це у удиною цивiлiзованою альтернативою руйнiвним страйкам, якi ще бiльше погiршують економiчну ситуацiю, посилюють розлад у суспiльствi.
Система соцiального партнерства почала складатися в Украєнi на початку 90-х рокiв, у складних умовах переходу економiки вiд жорсткоє командно-плановоє системи до господарювання на ринкових засадах. На сучасному етапi становлення системи соцiального партнерства, коли одна з його сторiн - пiдприумцi - ще не сформувалася, саме державi, яка переважно i виступау в ролi роботодавця, та профспiлкам належить провiдна роль.
Основою цивiлiзованих вiдносин профспiлок з державою у укладення колективних угод. Поняття <колективна угода> в законодавствi Украєни з'явилося порiвняно недавно з прийняттям Закону Украєни <Про колективнi договори i угоди>. До цього iснували тарифнi угоди, якi укладалися на мiжгалузевому, галузевому, територiальному та виробничому рiвнях. Тарифна угода визначалась як договiр мiж представниками сторiн переговорiв з питань оплати працi та соцiальних гарантiй.
Закон Украєни <Про колективнi договори i угоди> визначив правовi засади розробки, укладення та виконання колективних угод з метою сприяння регулюванню трудових вiдносин та соцiально-економiчних iнтересiв працiвникiв i власникiв. Метою укладення колективних угод у не тiльки вирiшення питань оплати працi i соцiальних гарантiй, а й регулювання виробничих, трудових i соцiально-економiчних вiдносин i узгодження iнтересiв трудящих, власникiв та уповноважених ними органiв.
Законодавець розрiзняу поняття колективного договору i угоди, хоча по сутi колективний договiр у рiзновидом колективноє угоди, яка укладауться на виробничому рiвнi. Але, незважаючи на спiльнi риси колективноє угоди i договору, таке розмежування викликано наявнiстю мiж ними вiдмiнностей i особливостей. Основною вiдмiннiстю у те, що колективна угода мау специфiчну сферу укладення. Вiдповiдно до ст. 2 названого Закону Украєни колективна угода укладауться на державному, галузевому, регiональному рiвнях на двостороннiй основi.
Сторонами Генеральноє угоди виступають професiйнi спiлки, якi об'удналися для ведення колективних переговорiв i укладення Генеральноє угоди, та власники або уповноваженi ними
143
Роздiл V. Колективний договiр
органи, якi об'удналися також для проведення таких переговорiв. Оскiльки в Украєнi в даний час бiльшiсть найманих працiвникiв зайнято в державному секторi економiки, тому iнтереси власника при укладеннi Генеральноє угоди представляу Кабiнет Мiнiстрiв Украєни.
Право представляти iнтереси трудящих при укладеннi Генеральноє угоди законом надауться об'уднаним з цiую метою профспiлкам. На вiдмiну вiд iнших видiв колективних угод i колективних договорiв при укладеннi Генеральноє угоди закон визнау повноважними представниками трудящих лише професiйнi спiлки i не мiстить формулювання <профспiлки та iншi уповноваженi трудовим колективом органи>. Такий пiдхiд викликаний вiдсутнiстю на державному рiвнi iншоє, крiм професiйних спiлок, органiзацiє, що представляу трудящих, яка була б такою масовою, мала б такий досвiд роботи i авторитет серед К^Але iншi представницькi органiзацiє трудящих не поз-
iгМежливостi брати участь в переговорах i при укла-
I-тоє угоди.
ЕНi Генеральна угода була вперше укладена в 1993 р. _ це був принципово новий документ як за змiстом, |4 а> складом сторiн, що його пiдписали. Дiя угоди згодом була продовжена на 1994 р.
В листопадi 1994 р. мiж Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни та профспiлковими об'уднаннями Украєни знову розпочалися переговори про укладення Генеральноє угоди, яка була пiдписана 4 серпня 1995 р.
18 жовтня 1997 року пiдписана Генеральна угода на 1997-1998 роки. Єє особливiсть полягау в тому, що вона укладена мiж Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни i Украєнським союзом промисловцiв i пiдприумцiв, з одного боку, та профспiлковими об'уднанням Украєни - з другого, тобто на двостороннiй основi. Держава в особi Кабiнету Мiнiстрiв Украєни i Украєнський союз промисловцiв i пiдприумцiв виступили удиною, об'уднаною стороною.
В роздiлах Генеральноє угоди сформульовано норми, що стосуються забезпечення продуктивноє зайнятостi та соцiального захисту населення вiд безробiття, гарантiє оплати працi та єє захисту; забезпечення соцiальних гарантiй, групових вiдносин, режиму працi i вiдпочинку, охорони працi, здоров'я i навколишнього середовища; соцiального забезпечення; гарантiй
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
144
у приватизацiє; соцiального партнерства;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144