Кожна краєна в МОП презентована чотирма делегатами:
два делегати вiд уряду, один - вiд пiдприумцiв i один - вiд трудящих. Кожний з чотирьох делегатiв мау право голосувати iндивiдуально по кожному питанню, що розглядауться МОП.
Мета i завдання МОП викладенi в преамбулi до Статуту органiзацiє та в Декларацiє, що прийнята на 26-й сесiє Генеральноє конференцiє МОП в Фiладельфiє 10 травня 1944 р. В Дек-
90
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИШ
ларацiє проголошенi основнi принципи, на яких повинна базуватись дiяльнiсть МОП.
МОП складауться з трьох основних органiв. Вищим органом органiзацiє у Генеральна конференцiя, або Мiжнародна конференцiя працi. Головним змiстом роботи конференцiє у розробка i прийняття конвенцiй i рекомендацiй по працi.
Виконавчим органом МОП у Адмiнiстративна Рада. До єє складу входять 56 членiв: 28 презентують уряди, 14 - представники пiдприумцiв i 14 - представники трудящих. iз 28 представникiв урядiв 10 призначаються урядами найбiльш важливих в промисловому вiдношеннi краєн. До єх числа входять Бразилiя, iндiя, КНР, США, ФРН, Францiя, Росiя, Японiя.
Постiйним секретарiатом МОП у Мiжнародне бюро працi на чолi з Генеральним директором, який призначауться Адмiнiстративною Радою. Генеральний директор, в свою чергу, призначау персонал секретарiату з осiб рiзних нацiональностей, громадян рiзних держав.
Крiм основних органiв до складу МОП входять ряд постiйних i тимчасових комiтетiв та комiсiй. До них вiдносяться, наприклад, промисловi комiтети, що створенi для вивчення умов працi в рiзних галузях промисловостi, комiтет по свободi об'уднань, комiтет експертiв по застосуванню конвенцiй i рекомендацiй, кореспондентськi комiтети та iн.
Найважливiшою стороною дiяльностi МОП у розробка i прийняття конвенцiй i рекомендацiй. Саме можливiсть вiдкритого висування i обговорення вимог щодо створення мiжнародних правових актiв, а потiм i норм, котрi якоюсь мiрою можуть послужити полiпшенню умов працi, умов життя працюючих, притягуу до участi в МОП представникiв трудящих усiх краєн. Цi конвенцiє i рекомендацiє про працю у тими основними формами, за допомогою яких МОП здiйснюу мiжнародне правове регулювання працi.
Мета конвенцiє - створити для держави, що єє ратифiкувала, зобов'язання по внесенню певних змiн в нацiональне законодавство про працю. Статут МОП передбачау, що пiсля прийняття конвенцiє <а) конвенцiя надсилауться всiм членам органiзацiє для ратифiкацiє; б) кожний член органiзацiє зобов'язууться протягом року пiсля закриття конференцiє... винести конвенцiю на розгляд влади або влад, в компетенцiю яких входить це питання, для оформлення єє як закону або для вжиття заходiв
Роздiл III. Джерела трудового права Украєни
91
iншого порядку... Якщо член органiзацiє одержав згоду компетентноє влади або влад, вiн повiдомляу про ратифiкацiю конвенцiє, що вiдбулася, Генерального директора, i вживау таких заходiв, якi будуть необхiднi для ефективного застосування положень даноє конвенцiє> (п. 5 ст. 19 Статуту МОП).
Конвенцiя - правовий акт, який набувау сили мiжнародного зобов'язання тiльки пiсля ратифiкацiє єє не менш як двома краєнами - членами МОП. Норми конвенцiй, що ратифiкованi, мають обов'язкову силу по вiдношенню до тих членiв МОП, ЯКi ратифiкували цю конвенцiю.
Рекомендацiя МОП не покладау на держави будь-яких зобов'язань. Прийняттям рекомендацiє МОП якби закликау дер-, ^Кави, висловлюу пропозицiю, <рекомендуу> державам, щоб iiональнi норми трудового права були по можливостi приве-
I у вiдповiднiсть з нормами, що закрiпленi в рекомендацiє.
логiчний характер мають i конвенцiє для держав, якi єх не
дфiкували.
Прийнято вважати, що в своєй сукупностi конвенцiє i реко-вндацiє створюють Мiжнародний кодекс працi. У формi сис-i^хмомного, але позбавленого обов'язковоє сили збiрника iжН&рОДНИХ норм, прийнятих Генеральною конференцiую МОП, Мiжнародний кодекс працi видавався в 1939, 1941 та 1951 рр. Виданий в 1951 р. том 1 Мiжнародного кодексу працi роздiлений на 12 книг за тематичним принципом. Книги, в свою чергу, подiленi на глави та роздiли, кожний з яких складауться з двох частин: а) зобов'язання краєн, якi ратифiкували дану конвенцiю, i б) рекомендацiє краєнам, що вмiщенi в нормах МОП. При цьому зазначауться, з якоє конвенцiє чи рекомендацiє взята та чи iнша норма.
Мiжнародний кодекс працi охоплюу такi питання, як тривалiсть робочого часу, охорона материнства, соцiальне забезпечення, нiчна праця жiнок, охорона працi пiдлiткiв, мiграцiя у пошуках роботи, iнспекцiя працi, лiквiдацiя примусовоє працi, право працiвникiв створювати своє професiйнi органiзацiє, рiвна оплата жiночоє працi, взаумовiдносини мiж трудящими i адмiнiстрацiую, охорона працi морякiв, охорона працi рибакiв. Кодекс регулюу також питання оплачуваних вiдпусток, безробiття, мiнiмальних ставок заробiтноє плати, виробничого травматизму i професiйних захворювань.
Важливе мiсце в галузi захисту, змiцнення i розвитку соцiального страхування займау Мiжнародна асоцiацiя соцiального
92
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
забезпечення - автономна органiзацiя, що спiвпрацюу з Мiжнародним бюро працi.
Джерелом трудового права мiжнародного походження у також двостороннi i багатостороннi договори, що мають за мету регулювання певних питань в галузi трудового права. Так, в 1994 р. мiж краєнами Спiвдружностi Незалежних Держав з участю Украєни була пiдписана Угода про взаумне визнання прав на вiдшкодування шкоди, завданоє працiвникам калiцтвом, професiйним захворюванням або iншим ушкодженням здоров'я, що пов'язане з виконанням ними трудових обов'язкiв. В цьому ж роцi в Москвi з участю Украєни було пiдписано Угоду про спiвробiтництво в галузi трудовоє мiграцiє та соцiального захисту трудящих-мiгрантiв, укладену в рамках СНД.
9 сiчня 1995 р. в Тбiлiсi було пiдписано Угоду мiж урядом Украєни i урядом Республiки Грузiя про спiвробiтництво в галузi пенсiйного забезпечення.
8 квiтня 1996 р. в Ханоє пiдписано Угоду мiж Урядом Украєни i Урядом Соцiалiстичноє Республiки В'утнам про взаумне працевлаштування громадян. Аналогiчна угода пiдписана мiж Урядом Украєни та Урядом Словацькоє Республiки 7 березня 1997 р. в Ужгородi.
Таких двостороннiх чи багатостороннiх угод Украєною укладауться багато. Якщо вони встановлюють iншi правила, нiж тi, що єх мiстить законодавство Украєни про працю, то застосовуються правила цих угод, i вiдповiдно вони також виступають джерелом трудового права Украєни.
Роздiл IV. Суб'укти трудового права Украєни
93
РОЗДiЛ IV СУБ'тКТИ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЄНИ
 1. Поняття суб'укта трудового права Украєни
Головною потребою людини у праця. Вона потрiбна єй для нормальноє життудiяльностi, потрiбна як повiтря, єжа, сон, спiлкування. Щоб насолодитися вiдпочинком, треба спочатку вiдчути втому.
Застосовуючи працю, люди вступають у зв'язки один з одним. Цi зв'язки мiж людьми прийнято називати вiдносинами, що проявляються у рiзних сферах життя як форми взаумодiй або протидiй. Участь у цих зв'язках, тим бiльше, коли вони урегульованi нормами права, створюу для єх учасникiв певнi права та обов'язки. Визнання юридичних осiб або громадян носiями прав i обов'язкiв, надання єм певноє правосуб'уктностi, тобто надiлення суспiльно-юридичними якостями, що дозволяу єм брати участь у рiзних майнових, органiзацiйних, особистих немайнових правовiдносинах, перетворюу єх у суб'уктiв цих правовiдносин.
Суспiльнi вiдносини не можуть iснувати мiж абстрактними суб'уктами.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144