Рiшення трудовим арбiтражем повинно бути прийняте у десятиденний строк з дня його створення. За рiшенням бiль-
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
шостi членiв трудового арбiтражу цей строк може бути подовжений до двадцяти днiв.
Рiшення по трудовому спору (конфлiкту) приймауться бiльшiстю голосiв членiв трудового арбiтражу. Воно оформляуться протоколом i пiдписууться усiма його членами. Рiшення про вирiшення колективного трудового спору у обов'язковим для виконання, якщо сторони про це попередньо домовилися.
Жодна iз сторiн колективного трудового спору не може ухилитися вiд участi в примiрнiй процедурi. Сторони трудового спору, примирна комiсiя i трудовий арбiтраж зобов'язанi використати для врегулювання спору всi можливостi, не забороненi законодавством.
Якщо примирнi органи не змогли врегулювати розбiжностi мiж сторонами, причини розбiжностей з обгрунтуванням позицiй сторiн у письмовiй формi доводяться до вiдома кожноє iз сторiн колективного трудового спору. У цьому разi найманi працiвники або уповноважений ними орган чи професiйна спiлка мають право з метою виконання висунутих вимог застосувати усi дозволенi законодавством засоби.
Членам примирних комiсiй та трудових арбiтражiв, незалежним посередникам на час роботи у примирних органах по. розгляду колективних трудових спорiв гарантууться збереженням мiсця роботи (посади) i середнього заробiтку. На них також поширюються гарантiє, передбаченi ст. 252 КЗпП для виборних профспiлкових працiвникiв, членiв рад (правлiнь) пiдприумства i рад трудових колективiв. Особам, якi брали участь у роботi примирних органiв, оплачууться праця в розмiрi не менше середньомiсячноє заробiтноє плати та вiдшкодування витрат, пов'язаних з участю в примирних органах, за рахунок сторiн колективного трудового спору за домовленiстю. Якщо сторони такоє домовленостi не досягли, оплата працi членам примирних органiв провадиться у рiвних частках.
З метою сприяння полiпшенню трудових вiдносин та запобiгання виникненню колективних трудових спорiв, єх прогнозування та сприяння єх своучасному вирiшенню, здiйснення посередництва для вирiшення таких спорiв Президентом Украєни утворюуться Нацiональна служба посередництва i примирення. Ця служба складауться з висококвалiфiкованих фахiвцiв та експертiв з питань вирiшення колективних трудових спорiв i мау своє вiддiлення в Автономнiй Республiцi Крим та областях.
474
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Рiшення Нацiональноє служби посередництва i примирення мають рекомендацiйний характер i повиннi розглядатися сторонами колективного трудового спору та вiдповiдними центральними або мiсцевими органами виконавчоє влади, органами мiсцевого самоврядування.
Нацiональна служба посередництва i примирення фiнансууться за рахунок коштiв Державного бюджету Украєни. Положення про Нацiональну службу посередництва i примирення затверджууться Президентом Украєни.
До компетенцiє Нацiональноє служби посередництва i примирення вiдносяться реустрацiя висунутих працiвниками вимог та колективних трудових спорiв; аналiз вимог, виявлення та узагальнення причин колективних трудових спорiв, пiдготовка пропозицiй щодо єх усунення; пiдготовка посередникiв та арбiтрiв, якi спецiалiзуються на вирiшеннi колективних трудових спорiв; формування спискiв арбiтрiв та посередникiв;
перевiрка, в разi необхiдностi, повноважень представникiв сторiн колективного трудового спору; посередництво у вирiшеннi колективного трудового спору; залучення до участi в примирних процедурах народних депутатiв Украєни, представникiв державноє влади, органiв мiсцевого самоврядування.
Нацiональна служба посередництва i примирення на прохання сторiн колективного трудового спору пропонуу кандидатури незалежних посередникiв, членiв трудового арбiтражу, координуу роботу трудового арбiтражу, направляу своєх фахiвцiв, експертiв для участi в роботi примирних органiв. Представники Нацiональноє служби посередництва i примирення можуть брати участь у вирiшеннi колективного трудового спору на всiх його стадiях.
Сторони колективного трудового спору пiсля додержання передбачених примирних процедур мають право звернутися за сприянням у вирiшеннi цього спору до Нацiональноє служби посередництва i примирення, яка розглядау всi матерiали i в десятиденний строк надсилау сторонам своє рекомендацiє.
Якщо у вимогах найманих працiвникiв чи профспiлки мiстяться питання, вирiшення яких вiдповiдно до законодавства вiднесено до компетенцiє центральних або мiсцевих органiв виконавчоє влади, органiв мiсцевого самоврядування. Нацiональна служба посередництва i примирення надсилау своє рекомендацiє разом з вiдповiдними матерiалами керiвникам цих органiв, якi повиннi розглянути єх у семиденний строк i по-
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
475
iнформувати про прийнятi ними рiшення сторони колективного трудового спору та Нацiональну службу посередництва i примирення.
Коли примирнi процедури не привели до вирiшення колективного трудового спору (конфлiкту) у зв'язку з вiдмовою власника або уповноваженого ним органу чи представника задовольнити вимоги найманих працiвникiв або уповноважених ним органiв, або власник чи уповноважений ним орган ухиляуться вiд примирних процедур, або не виконуу угоди, досягнутоє в ходi вирiшення колективного трудового спору (конфлiкту), як крайнiй засiб вирiшення колективного трудового спору може бути застосований страйк. Право на страйк для захисту економiчних i соцiальних iнтересiв тих, хто працюу, передбачено ст. 44 Конституцiє Украєни. Страйк - це тимчасове колективне добровiльне припинення роботи найманими працiвниками. Воно проявляуться у невиходi на роботу, невиконаннi своєх трудових обов'язкiв та iншому способi припинення роботи з метою вирiшення колективного трудового спору (конфлiкту).
Право на страйк офiцiйно визнано твропейською соцiальною хартiую, що була прийнята Радою твропи 18 жовтня 1961 р. i набрала чинностi з 26 лютого 1965 р. пiсля ратифiкацiє єє п'ятьма державами. твропейська соцiальна хартiя фактично у першою багатонацiональною угодою, що присвячена вирiшенню трудових конфлiктiв. Хартiя прямо визнала право на страйк. Зокрема, в ст. 4 хартiє передбачено <право трудящих i роботодавцiв на колективнi дiє у випадку конфлiктiв iнтересiв, включаючи право на страйк, за умови додержання зобов'язань, якi можуть випливати з укладених ранiше колективних договорiв>.
Рiшення про оголошення страйку на пiдприумствi приймауться за поданням органу профспiлковоє або iншоє органiзацiє найманих працiвникiв, уповноваженоє представляти єх iнтереси, загальними зборами (конференцiую) найманих працiвникiв шляхом голосування i вважауться прийнятим, якщо за нього проголосувала бiльшiсть найманих працiвникiв або двi третини делегатiв конференцiє. Рiшення про оголошення страйку оформляуться протоколом.
Рекомендацiє щодо оголошення чи неоголошення галузевого або територiального страйку приймаються на галузевому або територiальному рiвнi на конференцiє, зборах, пленумi чи iншому виборному органi представникiв найманих працiвникiв
476
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
або профспiлок i надсилаються трудовим колективам чи профспiлкам.
Найманi працiвники пiдприумств галузi чи адмiнiстративно-територiальних одиниць самостiйно приймають рiшення про оголошення чи неоголошення страйку на своуму пiдприумствi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
шостi членiв трудового арбiтражу цей строк може бути подовжений до двадцяти днiв.
Рiшення по трудовому спору (конфлiкту) приймауться бiльшiстю голосiв членiв трудового арбiтражу. Воно оформляуться протоколом i пiдписууться усiма його членами. Рiшення про вирiшення колективного трудового спору у обов'язковим для виконання, якщо сторони про це попередньо домовилися.
Жодна iз сторiн колективного трудового спору не може ухилитися вiд участi в примiрнiй процедурi. Сторони трудового спору, примирна комiсiя i трудовий арбiтраж зобов'язанi використати для врегулювання спору всi можливостi, не забороненi законодавством.
Якщо примирнi органи не змогли врегулювати розбiжностi мiж сторонами, причини розбiжностей з обгрунтуванням позицiй сторiн у письмовiй формi доводяться до вiдома кожноє iз сторiн колективного трудового спору. У цьому разi найманi працiвники або уповноважений ними орган чи професiйна спiлка мають право з метою виконання висунутих вимог застосувати усi дозволенi законодавством засоби.
Членам примирних комiсiй та трудових арбiтражiв, незалежним посередникам на час роботи у примирних органах по. розгляду колективних трудових спорiв гарантууться збереженням мiсця роботи (посади) i середнього заробiтку. На них також поширюються гарантiє, передбаченi ст. 252 КЗпП для виборних профспiлкових працiвникiв, членiв рад (правлiнь) пiдприумства i рад трудових колективiв. Особам, якi брали участь у роботi примирних органiв, оплачууться праця в розмiрi не менше середньомiсячноє заробiтноє плати та вiдшкодування витрат, пов'язаних з участю в примирних органах, за рахунок сторiн колективного трудового спору за домовленiстю. Якщо сторони такоє домовленостi не досягли, оплата працi членам примирних органiв провадиться у рiвних частках.
З метою сприяння полiпшенню трудових вiдносин та запобiгання виникненню колективних трудових спорiв, єх прогнозування та сприяння єх своучасному вирiшенню, здiйснення посередництва для вирiшення таких спорiв Президентом Украєни утворюуться Нацiональна служба посередництва i примирення. Ця служба складауться з висококвалiфiкованих фахiвцiв та експертiв з питань вирiшення колективних трудових спорiв i мау своє вiддiлення в Автономнiй Республiцi Крим та областях.
474
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Рiшення Нацiональноє служби посередництва i примирення мають рекомендацiйний характер i повиннi розглядатися сторонами колективного трудового спору та вiдповiдними центральними або мiсцевими органами виконавчоє влади, органами мiсцевого самоврядування.
Нацiональна служба посередництва i примирення фiнансууться за рахунок коштiв Державного бюджету Украєни. Положення про Нацiональну службу посередництва i примирення затверджууться Президентом Украєни.
До компетенцiє Нацiональноє служби посередництва i примирення вiдносяться реустрацiя висунутих працiвниками вимог та колективних трудових спорiв; аналiз вимог, виявлення та узагальнення причин колективних трудових спорiв, пiдготовка пропозицiй щодо єх усунення; пiдготовка посередникiв та арбiтрiв, якi спецiалiзуються на вирiшеннi колективних трудових спорiв; формування спискiв арбiтрiв та посередникiв;
перевiрка, в разi необхiдностi, повноважень представникiв сторiн колективного трудового спору; посередництво у вирiшеннi колективного трудового спору; залучення до участi в примирних процедурах народних депутатiв Украєни, представникiв державноє влади, органiв мiсцевого самоврядування.
Нацiональна служба посередництва i примирення на прохання сторiн колективного трудового спору пропонуу кандидатури незалежних посередникiв, членiв трудового арбiтражу, координуу роботу трудового арбiтражу, направляу своєх фахiвцiв, експертiв для участi в роботi примирних органiв. Представники Нацiональноє служби посередництва i примирення можуть брати участь у вирiшеннi колективного трудового спору на всiх його стадiях.
Сторони колективного трудового спору пiсля додержання передбачених примирних процедур мають право звернутися за сприянням у вирiшеннi цього спору до Нацiональноє служби посередництва i примирення, яка розглядау всi матерiали i в десятиденний строк надсилау сторонам своє рекомендацiє.
Якщо у вимогах найманих працiвникiв чи профспiлки мiстяться питання, вирiшення яких вiдповiдно до законодавства вiднесено до компетенцiє центральних або мiсцевих органiв виконавчоє влади, органiв мiсцевого самоврядування. Нацiональна служба посередництва i примирення надсилау своє рекомендацiє разом з вiдповiдними матерiалами керiвникам цих органiв, якi повиннi розглянути єх у семиденний строк i по-
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
475
iнформувати про прийнятi ними рiшення сторони колективного трудового спору та Нацiональну службу посередництва i примирення.
Коли примирнi процедури не привели до вирiшення колективного трудового спору (конфлiкту) у зв'язку з вiдмовою власника або уповноваженого ним органу чи представника задовольнити вимоги найманих працiвникiв або уповноважених ним органiв, або власник чи уповноважений ним орган ухиляуться вiд примирних процедур, або не виконуу угоди, досягнутоє в ходi вирiшення колективного трудового спору (конфлiкту), як крайнiй засiб вирiшення колективного трудового спору може бути застосований страйк. Право на страйк для захисту економiчних i соцiальних iнтересiв тих, хто працюу, передбачено ст. 44 Конституцiє Украєни. Страйк - це тимчасове колективне добровiльне припинення роботи найманими працiвниками. Воно проявляуться у невиходi на роботу, невиконаннi своєх трудових обов'язкiв та iншому способi припинення роботи з метою вирiшення колективного трудового спору (конфлiкту).
Право на страйк офiцiйно визнано твропейською соцiальною хартiую, що була прийнята Радою твропи 18 жовтня 1961 р. i набрала чинностi з 26 лютого 1965 р. пiсля ратифiкацiє єє п'ятьма державами. твропейська соцiальна хартiя фактично у першою багатонацiональною угодою, що присвячена вирiшенню трудових конфлiктiв. Хартiя прямо визнала право на страйк. Зокрема, в ст. 4 хартiє передбачено <право трудящих i роботодавцiв на колективнi дiє у випадку конфлiктiв iнтересiв, включаючи право на страйк, за умови додержання зобов'язань, якi можуть випливати з укладених ранiше колективних договорiв>.
Рiшення про оголошення страйку на пiдприумствi приймауться за поданням органу профспiлковоє або iншоє органiзацiє найманих працiвникiв, уповноваженоє представляти єх iнтереси, загальними зборами (конференцiую) найманих працiвникiв шляхом голосування i вважауться прийнятим, якщо за нього проголосувала бiльшiсть найманих працiвникiв або двi третини делегатiв конференцiє. Рiшення про оголошення страйку оформляуться протоколом.
Рекомендацiє щодо оголошення чи неоголошення галузевого або територiального страйку приймаються на галузевому або територiальному рiвнi на конференцiє, зборах, пленумi чи iншому виборному органi представникiв найманих працiвникiв
476
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
або профспiлок i надсилаються трудовим колективам чи профспiлкам.
Найманi працiвники пiдприумств галузi чи адмiнiстративно-територiальних одиниць самостiйно приймають рiшення про оголошення чи неоголошення страйку на своуму пiдприумствi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144