Голову i членiв Конституцiйного Суду, Голову i членiв Верховного Суду Украєни, Голову i суддiв Вищого арбiтражного суду, Генерального прокурора Украєни та його заступникiв. На трудовi вiдносини iнших державних службовцiв, крiм вказаних вище, загальне законодавство про працю поширюуться у частинi, що не суперечить Закону Украєни <Про державну службу>.
Змiнами, внесеними до ст. 7 КЗпП Законом Украєни вiд 15 грудня 1993 р., виключенi як критерiє диференцiацiє трудового законодавства галузевi особливостi умов працi. У зв'язку з цим регулювання робочого часу i часу вiдпочинку на транспортi, на пiдприумствах i органiзацiях зв'язку здiйснюуться загальним законодавством про працю. Але це не перешкоджау включати в колективнi договори i угоди положення, якi в межах законодавства регулюватимуть вiдповiднi питання у цих галузях.
Стаття 7 КЗпП встановлюу такий критерiй диференцiацiє трудового права, як особливi природнi географiчнi i геологiчнi умови. Пунктом 1 ст. 6 Закону Украєни вiд 15 лютого 1995 р. <Про статус гiрських населених пунктiв Украєни> встановлюються пiльги в оплатi працi для осiб, якi працюють у гiрських районах. На виконання цього Закону Кабiнет Мiнiстрiв Украєни постановою вiд 11 серпня 1995 р. № 648 визначив, що на пiдприумствах, розташованих на територiє гiрських районiв, тарифнi ставки i посадовi оклади працiвникiв передбачаються
Роздiл III. Джерела трудового права Украєни
87
генеральною, галузевими та регiональними угодами як мiнiмальнi гарантiє, а також Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни або iншим органом за його дорученням пiдвищуються на 25 вiдсоткiв.
Наступним критерiум диференцiацiє трудового права, що визначений ст. 7 КЗпП, у пiдвищений ризик для здоров'я. Для працiвникiв, якi зайнятi на роботах з шкiдливими i важкими умовами, передбачено низку пiльг щодо тривалостi робочого часу, часу вiдпочинку, нормування працi, єє оплати тощо. Передбачено також пiльги при пенсiйному забезпеченнi таких 'робiтникiв i службовцiв.
iстотне практичне значення мау i такий критерiй диференцiацiє трудових вiдносин, як можливiсть укладення з працiвни-.КШИ контрактiв. Частина 3 ст. 21 КЗпП встановлюу, що сфера ^Контракту визначауться законодавством. Термiн "^ Мiому разi вживауться в розумiннi, що зас-ЙМФИ оформленнi трудових вiдносин може iМПЯ <аконами, в й пiдзаконними норма-зд'о<<"
нормативних актiв, якими передбачена можливiсть гоня' контракту, дозволяу зробити висновок, що зако-иодавець не завжди намагауться знаходити будь-якi об'уктивнi Г 'пiдстави, якi б обгрунтували необхiднiсть укладення контрактiв. Дозвiл укладати контракти з працiвниками товарноє бiржi, пра-' цiвниками системи освiти, з усiма працiвниками нацiональних навчальних закладiв свiдчить про вiдсутнiсть об'уктивних пiдстав, що це питання вирiшувалось виходячи з чисто суб'уктивних мiркувань.
На нашу думку, диференцiацiя правового регулювання працi шляхом дозволу укладати трудовi контракти повинна допуска-.тись у разi виконання працiвниками особливо значущих трудових функцiй, таких як державнi службовцi високого рангу, керiвники державних пiдприумств. Саме змiст ч. З ст. 21 КЗпП дау пiдстави стверджувати, що сторони контракту можуть за своєм розсудом при спiльнiй згодi встановлювати для себе права i брати обов'язки. Виходячи з принципу добровiльностi оформлення трудових вiдносин, сторони можуть досягнути угоди про рiзнi види договору - трудовий договiр чи контракт - навiть тодi, коли сфера застосування контракту на певну категорiю працiвникiв не поширюуться. Тим бiльше контракт може застосовуватись на пiдприумствах з новими формами органi-
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
88
зашi та оплати працi - на орендних, акцiонерних, кооперативних i спiльних пiдприумствах, в господарських товариствах, на приватних пiдприумствах, тобто там, де суб'укти мають бiльшу самостiйнiсть в питаннях органiзацiє та стимулювання працi.
Важливою умовою диференцiацiє правового регулювання у також соцiально-демографiчнi ознаки працiвника. i хоч в ст. 2 КЗпП зазначауться, що Украєна забезпечуу рiвнiсть трудових прав усiх громадян незалежно вiд походження, соцiального i майнового стану, расовоє та нацiональноє приналежностi, статi, мови, полiтичних поглядiв та релiгiйних переконань, держава одночасно встановлюу додатковi гарантiє працездатним громадянам у працездатному вiцi, що потребують соцiального захисту. До таких громадян вiдносяться жiнки, якi мають дiтей вiком до шести рокiв або дiтей-iнвалiдiв, а одинокi матерi - при наявностi дитини вiком до чотирнадцяти рокiв; молодь, яка закiнчила середню загальноосвiтню школу, професiйнi навчально-виховнi заклади; воєни-iнтернацiоналiсти; особи передпен-сiйного вiку та деякi iншi категорiє працюючих.
8. Мiжнароднi правовi акти про працю
Украєна як самостiйна держава проголосила визнання загальнолюдських цiнностей i тому зобов'язалась дотримуватись загальновизнаних принципiв мiжнародного права. Стаття 8' КЗпП визначила спiввiдношення мiжнародних договорiв про працю i законодавства Украєни. У разi, якщо мiжнародним договором або мiжнародною угодою, в якiй бере участь Украєна, встановлено iншi правила нiж тi, що єх мiстить законодавство Украєни про працю, то застосовуються правила мiжнародного договору або мiжнародноє угоди.
До таких договорiв в галузi працi в першу чергу вiдносяться належним чином ратифiкованi або схваленi конвенцiє та рекомендацiє МОП, офiцiйно опублiкованi в Украєнi.
МОП була створена в 1919 р. Пiсля закiнчення першоє свiтовоє вiйни в сiчнi 1919 р. в Парижi зiбралась конференцiя краєн, що перемогли у вiйнi, щоб пiдготувати проект мирного договору з Нiмеччиною. Поряд з розподiлом здобичi - подiлом нiмецьких колонiй в Африцi i господарюванням в Саарському вугiльному басейнi - краєни, що перемогли у вiйнi, на першому ж пленарному засiданнi конференцiє створили комiсiю з питань мiжнародного трудового законодавства.
Роздiл Нi. Джерела трудового права Украєни
89
Така <зацiкавленiсть> капiталiстичних держав пояснюуться тим, що перша свiтова вiйна призвела до зубожiння народiв i надзвичайно загострила суперечностi. Революцiя 1917 р. в Росiє показала можливiсть створення держави без капiталiстiв. Пiд безпосереднiм впливом цiує революцiє сталися революцiє в Нiмеч-ЧИНi, Угорщинi, Фiнляндiє. В багатьох краєнах були створенi i Комунiстичнi та робiтничi партiє.
За таких умов, намагаючись змiцнити своу панування i при-днити революцiйнi виступи трудящих, свiтова буржуазiя ила застосувати полiтику дрiбних поступок i провести деякi ми. Тому й була створена комiсiя з питань мiжнародного юго законодавства.
i Складу цiує комiсiє увiйшли по два представники вiд США, ранцiє, iталiє, Японiє та Бельгiє i по одному представнику ^Польщi та Чехословаччини. В єє роботi брали участь профспiлок. ' ! '
ОКЛИВiСТЬ спiльних дiй держав з питань ' новоє мiжнародноє органiзацiє. ввiйшов до роздiлу XIII Вер-а сам день пiдписання договору одночасно став i днем створення МОП. i порах членами МОП стали 44 держави: 31 член тобто краєни-переможцi в першiй свiтовiй вiйнi, пiдписали Версальський мирний договiр, та 13 держав, що ЕИ запрошенi приуднатися до статутiв Лiги Нацiй i МОП. '1954 р. членами МОП стали Радянський Союз, Украєнська щянська Соцiалiстична Республiка i Бiлоруська Радянська оцiалiстична Республiка.
i< Вiдповiдно до ст.ст. З та 4 Статуту МОП кожна держава - член Органiзацiє Об'уднаних Нацiй може бути членом МОП. Дяя цього необхiдно лише сповiстити Генерального директора Мiжнародного бюро працi про прийняття зобов'язань, що випливають iз Статуту МОП.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144
Змiнами, внесеними до ст. 7 КЗпП Законом Украєни вiд 15 грудня 1993 р., виключенi як критерiє диференцiацiє трудового законодавства галузевi особливостi умов працi. У зв'язку з цим регулювання робочого часу i часу вiдпочинку на транспортi, на пiдприумствах i органiзацiях зв'язку здiйснюуться загальним законодавством про працю. Але це не перешкоджау включати в колективнi договори i угоди положення, якi в межах законодавства регулюватимуть вiдповiднi питання у цих галузях.
Стаття 7 КЗпП встановлюу такий критерiй диференцiацiє трудового права, як особливi природнi географiчнi i геологiчнi умови. Пунктом 1 ст. 6 Закону Украєни вiд 15 лютого 1995 р. <Про статус гiрських населених пунктiв Украєни> встановлюються пiльги в оплатi працi для осiб, якi працюють у гiрських районах. На виконання цього Закону Кабiнет Мiнiстрiв Украєни постановою вiд 11 серпня 1995 р. № 648 визначив, що на пiдприумствах, розташованих на територiє гiрських районiв, тарифнi ставки i посадовi оклади працiвникiв передбачаються
Роздiл III. Джерела трудового права Украєни
87
генеральною, галузевими та регiональними угодами як мiнiмальнi гарантiє, а також Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни або iншим органом за його дорученням пiдвищуються на 25 вiдсоткiв.
Наступним критерiум диференцiацiє трудового права, що визначений ст. 7 КЗпП, у пiдвищений ризик для здоров'я. Для працiвникiв, якi зайнятi на роботах з шкiдливими i важкими умовами, передбачено низку пiльг щодо тривалостi робочого часу, часу вiдпочинку, нормування працi, єє оплати тощо. Передбачено також пiльги при пенсiйному забезпеченнi таких 'робiтникiв i службовцiв.
iстотне практичне значення мау i такий критерiй диференцiацiє трудових вiдносин, як можливiсть укладення з працiвни-.КШИ контрактiв. Частина 3 ст. 21 КЗпП встановлюу, що сфера ^Контракту визначауться законодавством. Термiн "^ Мiому разi вживауться в розумiннi, що зас-ЙМФИ оформленнi трудових вiдносин може iМПЯ <аконами, в й пiдзаконними норма-зд'о<<"
нормативних актiв, якими передбачена можливiсть гоня' контракту, дозволяу зробити висновок, що зако-иодавець не завжди намагауться знаходити будь-якi об'уктивнi Г 'пiдстави, якi б обгрунтували необхiднiсть укладення контрактiв. Дозвiл укладати контракти з працiвниками товарноє бiржi, пра-' цiвниками системи освiти, з усiма працiвниками нацiональних навчальних закладiв свiдчить про вiдсутнiсть об'уктивних пiдстав, що це питання вирiшувалось виходячи з чисто суб'уктивних мiркувань.
На нашу думку, диференцiацiя правового регулювання працi шляхом дозволу укладати трудовi контракти повинна допуска-.тись у разi виконання працiвниками особливо значущих трудових функцiй, таких як державнi службовцi високого рангу, керiвники державних пiдприумств. Саме змiст ч. З ст. 21 КЗпП дау пiдстави стверджувати, що сторони контракту можуть за своєм розсудом при спiльнiй згодi встановлювати для себе права i брати обов'язки. Виходячи з принципу добровiльностi оформлення трудових вiдносин, сторони можуть досягнути угоди про рiзнi види договору - трудовий договiр чи контракт - навiть тодi, коли сфера застосування контракту на певну категорiю працiвникiв не поширюуться. Тим бiльше контракт може застосовуватись на пiдприумствах з новими формами органi-
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
88
зашi та оплати працi - на орендних, акцiонерних, кооперативних i спiльних пiдприумствах, в господарських товариствах, на приватних пiдприумствах, тобто там, де суб'укти мають бiльшу самостiйнiсть в питаннях органiзацiє та стимулювання працi.
Важливою умовою диференцiацiє правового регулювання у також соцiально-демографiчнi ознаки працiвника. i хоч в ст. 2 КЗпП зазначауться, що Украєна забезпечуу рiвнiсть трудових прав усiх громадян незалежно вiд походження, соцiального i майнового стану, расовоє та нацiональноє приналежностi, статi, мови, полiтичних поглядiв та релiгiйних переконань, держава одночасно встановлюу додатковi гарантiє працездатним громадянам у працездатному вiцi, що потребують соцiального захисту. До таких громадян вiдносяться жiнки, якi мають дiтей вiком до шести рокiв або дiтей-iнвалiдiв, а одинокi матерi - при наявностi дитини вiком до чотирнадцяти рокiв; молодь, яка закiнчила середню загальноосвiтню школу, професiйнi навчально-виховнi заклади; воєни-iнтернацiоналiсти; особи передпен-сiйного вiку та деякi iншi категорiє працюючих.
8. Мiжнароднi правовi акти про працю
Украєна як самостiйна держава проголосила визнання загальнолюдських цiнностей i тому зобов'язалась дотримуватись загальновизнаних принципiв мiжнародного права. Стаття 8' КЗпП визначила спiввiдношення мiжнародних договорiв про працю i законодавства Украєни. У разi, якщо мiжнародним договором або мiжнародною угодою, в якiй бере участь Украєна, встановлено iншi правила нiж тi, що єх мiстить законодавство Украєни про працю, то застосовуються правила мiжнародного договору або мiжнародноє угоди.
До таких договорiв в галузi працi в першу чергу вiдносяться належним чином ратифiкованi або схваленi конвенцiє та рекомендацiє МОП, офiцiйно опублiкованi в Украєнi.
МОП була створена в 1919 р. Пiсля закiнчення першоє свiтовоє вiйни в сiчнi 1919 р. в Парижi зiбралась конференцiя краєн, що перемогли у вiйнi, щоб пiдготувати проект мирного договору з Нiмеччиною. Поряд з розподiлом здобичi - подiлом нiмецьких колонiй в Африцi i господарюванням в Саарському вугiльному басейнi - краєни, що перемогли у вiйнi, на першому ж пленарному засiданнi конференцiє створили комiсiю з питань мiжнародного трудового законодавства.
Роздiл Нi. Джерела трудового права Украєни
89
Така <зацiкавленiсть> капiталiстичних держав пояснюуться тим, що перша свiтова вiйна призвела до зубожiння народiв i надзвичайно загострила суперечностi. Революцiя 1917 р. в Росiє показала можливiсть створення держави без капiталiстiв. Пiд безпосереднiм впливом цiує революцiє сталися революцiє в Нiмеч-ЧИНi, Угорщинi, Фiнляндiє. В багатьох краєнах були створенi i Комунiстичнi та робiтничi партiє.
За таких умов, намагаючись змiцнити своу панування i при-днити революцiйнi виступи трудящих, свiтова буржуазiя ила застосувати полiтику дрiбних поступок i провести деякi ми. Тому й була створена комiсiя з питань мiжнародного юго законодавства.
i Складу цiує комiсiє увiйшли по два представники вiд США, ранцiє, iталiє, Японiє та Бельгiє i по одному представнику ^Польщi та Чехословаччини. В єє роботi брали участь профспiлок. ' ! '
ОКЛИВiСТЬ спiльних дiй держав з питань ' новоє мiжнародноє органiзацiє. ввiйшов до роздiлу XIII Вер-а сам день пiдписання договору одночасно став i днем створення МОП. i порах членами МОП стали 44 держави: 31 член тобто краєни-переможцi в першiй свiтовiй вiйнi, пiдписали Версальський мирний договiр, та 13 держав, що ЕИ запрошенi приуднатися до статутiв Лiги Нацiй i МОП. '1954 р. членами МОП стали Радянський Союз, Украєнська щянська Соцiалiстична Республiка i Бiлоруська Радянська оцiалiстична Республiка.
i< Вiдповiдно до ст.ст. З та 4 Статуту МОП кожна держава - член Органiзацiє Об'уднаних Нацiй може бути членом МОП. Дяя цього необхiдно лише сповiстити Генерального директора Мiжнародного бюро працi про прийняття зобов'язань, що випливають iз Статуту МОП.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144