При нестачi огранованого дорогоцiнного камiння, ювелiрних та побутових виробiв, виготовлених з використанням дорогоцiнних металiв i дорогоцiнного камiння, вiдповiдальнiсть настау у потрiйному розмiрi єх вартостi за вiдпускними цiнами, що дiють на день виявлення завданих збиткiв.
При нестачi алмазних iнструментiв i алмазних порошкiв з природних алмазiв матерiальна вiдповiдальнiсть настау у подвiйному розмiрi єх вартостi за вiдпускними цiнами, що дiють на день виявлення завданих збиткiв.
Нестача музейних експонатiв, що мiстять дорогоцiннi метали i дорогоцiнне камiння, може викликати матерiальну вiдповiдальнiсть за оцiнкою, проведеною експертами з урахуванням iсторико-художньоє цiнностi експонату i розмiру вiдшкодування збиткiв, визначених вiдповiдно у подвiйному розмiрi єх вартостi.
Нестача iноземноє валюти, а також платiжних документiв та iнших цiнних паперiв в iноземнiй валютi викликау матерiальну вiдповiдальнiсть у сумi, еквiвалентнiй потрiйнiй сумi (вар-' тостi) зазначених валютних цiнностей, перерахованiй у валюту Украєни за обмiнним курсом Нацiонального банку Украєни на день виявлення завданих збиткiв.
Заборгованiсть працiвникiв пiдприумства у разi неповернення у встановлений термiн авансу, виданого в iноземнiй валютi на службове вiдрядження або господарськi потреби, та в iнших випадках нездачi iноземноє валюти, одержаноє у пiдзвiт, викликау матерiальну вiдповiдальнiсть у сумi, еквiвалентнiй потрiйнiй сумi (вартостi) зазначених валютних цiнностей, перерахованiй на день погашення заборгованостi.
Доказом того, що матерiальна вiдповiдальнiсть у зазначених вище випадках у пiдвищеною, може бути ст. З Закону Украєни вiд 6 червня 1995 р., якою передбачено, що стягненi з працiвникiв суми спрямовуються на вiдшкодування збиткiв, завданих пiдприумству. Решта суми перераховууться до Державного бюджету Украєни. Це ж передбачено i постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 20 сiчня 1997 р. № 34.
Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 22 сiчня 1996 р. № 116 встановлено, що вартiсть вузлiв, деталей, напiвфабри-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
438
катiв та iншоє продукцiє, що виготовляуться пiдприумствами для внутрiшньовиробничих потреб, а також вартiсть продукцiє, виробництво якоє не закiнчено, визначауться виходячи iз собiвартостi єє виробництва з нарахуванням середньоє по пiдприумству норми прибутку на цю продукцiю iз застосуванням коефiцiунта 2.
Вартiсть спирту етилового питного, спирту етилового ректифiкованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовууться для виготовлення вин, шампанського, коньякiв оброблених, спирту коньячного, сокiв спиртових, зброджено-спиртових настоєв визначауться виходячи з оптовоє цiни пiдприумства-виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на додану вартiсть. До визначеноє таким чином цiни застосовууться коефiцiунт 3.
Вартiсть плодово-ягiдних сокiв, консервованих з використанням сiрчаного ангiдриду або бензокислого натрiю, визначауться виходячи з оптових цiн пiдприумства-виробника i податку на додану вартiсть iз застосуванням коефiцiунта 2.
У разi розкрадання чи загибелi тварин сума збиткiв визначауться за закупiвельними цiнами, якi склалися на момент вiдшкодування збиткiв, iз застосуванням коефiцiунта 1,5.
Продовольчi товари, роздрiбнi цiни на якi дотуються, оцiнюються з додаванням до роздрiбних цiн суми дотацiй.
Розмiр збиткiв вiд розкрадання, нестачi, знищення (псування) бланкiв цiнних паперiв та документiв суворого облiку обчислюуться iз застосуванням коефiцiунта:
5 - до номiнальноє вартостi, зазначеноє на бланках цiнних паперiв та документiв суворого облiку, або вартостi документiв суворого облiку, встановленоє законодавством;
50 - до вартостi придбання (виготовлення) бланкiв цiнних паперiв та документiв суворого облiку, на яких не зазначена номiнальна вартiсть або вартiсть яких не встановлена.
У разi розкрадання, нестачi, знищення (псування) матерiальних цiнностей, що пiдлягають списанню на видатки у мiру вiдпуску єх у виробництво або експлуатацiю (в установах, якi утримуються за рахунок бюджетних коштiв, - у мiру єх придбання) та облiковуються лише у кiлькiсному виразi, розмiр збиткiв визначауться виходячи з ринкових цiн на аналогiчнi матерiальнi цiнностi, зменшених пропорцiйно фактичному зносу, але не нижче нiж на 50 вiдсоткiв ринковоє цiни.
Роздiл XIII. Матерiальна вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин 439
 6. Порядок визначення розмiру шкоди
Для визначення розмiру суми, що пiдлягау стягненню з працiвника за завдану шкоду, необхiдно встановити дiйсний розмiр шкоди. Саме розмiр дiйсноє шкоди становить той критерiй, за допомогою якого у подальшому з урахуванням виду вiдповiдальностi, конкретноє обстановки, за якоє було завдано шкоду, матерiального стану працiвника точно встановлюуться сума, що пiдлягау вiдшкодуванню.
Розмiр заподiяноє пiдприумству шкоди щодо майна, яке було в експлуатацiє i на яке передбаченi амортизацiйнi вiдрахунки, визначауться за фактичними витратами на пiдставi даних бухгалтерського облiку, виходячи з балансовоє вартостi (собiвартостi) матерiальних цiнностей за вирахуванням фактичного зносу згiдно з установленими нормами, але не нижче нiж на 50 вiдсоткiв вiд балансовоє вартостi на момент встановлення такого факту з урахуванням iндексiв iнфляцiє, якi щомiсячно визначау Мiнiстерство статистики Украєни, вiдповiдно до розмiру податку на додану вартiсть та розмiру акцизного збору.
Таким чином, розмiр прямоє дiйсноє шкоди спочатку визначауться в натурi, а згодом провадиться грошова оцiнка вартостi матерiальних цiнностей. Необхiднiсть визначення шкоди в натурi вiдпадау тiльки тодi, коли мау мiсце нестача грошових сум.
При розкраданнi, нестачi, умисному знищеннi або умисному зiпсуттi матерiальних цiнностей шкода визначауться за державними роздрiбними цiнами. В разi вiдсутностi на даний вид матерiальних цiнностей роздрiбних цiн шкода визначауться за цiнами, що встановлюються Державними комiтетом Украєни по цiнах.
Пленум Верховного Суду Украєни в п. 15 постанови вiд 29 грудня 1992 р. роз'яснив, що, визначаючи розмiр шкоди, суд мау виходити з вартостi матерiальних цiнностей на день виявлення шкоди, а у випадку змiни цiн - застосовувати цiни, що дiють на день прийняття рiшення про єє вiдшкодування.
На пiдприумствах громадського харчування (на виробництвi та в буфетах) i в комiсiйнiй торгiвлi розмiр шкоди, заподiяноє розкраданням або нестачею продукцiє i товарiв, визначауться за цiнами, встановленими для продажу (реалiзацiє) цiує продукцiє i товарiв.
Порядок визначення розмiру шкоди повинен проводитись за формулою:
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
440
Р, = [(Б, - А) х 1^ + ПДВ + Аз,] х 2,
де Рд - розмiр збиткiв (у гривнях); Бд - балансова вартiсть на момент встановлення факту розкрадання, нестачi, знищення (псування) матерiальних цiнностей (у гривнях); А - амортизацiйнi вiдрахування (у гривнях); i^дд, - загальний iндекс iнфляцiє, який розраховууться на пiдставi щомiсячно визначуваних Мiнiстерством статистики Украєни iндексiв iнфляцiє;
ПДВ - розмiр податку на додану вартiсть (у гривнях); Азд - розмiр акцизного збору (у гривнях).
При визначеннi розмiру шкоди, завданоє внаслiдок псування майна, слiд виходити з розмiру зменшення його вартостi. Якщо це майно було вiдремонтованим, то розмiр шкоди становлять витрати на ремонт для поновлення майна в попередньому станi. Витрати на ремонт, що призвели до полiпшення стану майна в порiвняннi з тим, яким воно було до ремонту, прямоє дiйсноє шкоди не становлять i не можуть бути вiднесенi на рахунок працiвника.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144