В Радянському Союзi правового статусу професiйнi спiлки набули тодi, коли в червнi 1933 р. Центральний Виконавчий Комiтет СРСР, Рада Народних Комiсарiв СРСР i ВЦРПС прийняли спiльну постанову <Про об'уднання Народного комiсарiату працi Союзу РСР з ВЦРПС>. В постановi зазначалося, що за пропозицiями професiйних робiтничих органiзацiй, з метою
Роздiл IV. Суб'укти трудового права Украєни
117
полiпшення виконання покладених на НКП Союзу РСР обов'язкiв, злити НКП Союзу РСР з усiма його мiсцевими органами, включаючи й органи соцiального страхування, з апаратом ВЦРПС в центрi i на мiсцях. ВЦРПС взяла на себе i на всю систему професiйних спiлок виконання функцiй НКП СРСР i його мiсцевих органiв.
Внаслiдок такого об'уднання профспiлки як громадська органiзацiя почали виконувати державнi функцiє. Оскiльки виконання таких функцiй базувалось на правових, нормативних актах, вони набували характеру владностi. В окремих випадках профспiлки почали виступати вiд iменi держави, навiть видавати нормативнi акти спiльно з державними органами, а в окремих випадках i самостiйно. Прикладом таких самостiйних правових актiв були Положення про порядок забезпечення допомогами по державному соцiальному страхуванню або Положення про порядок розслiдування i облiк нещасних випадкiв на виробництвi.
Професiйнi спiлки незалежнi в своєй дiяльностi i пiдпорядковуються тiльки закону. Забороняуться будь-яке втручання, що здатне обмежити права профспiлок або перешкодити єх здiйсненню. Ця незалежнiсть забезпечууться економiчною самостiйнiстю профспiлок, якi мають вiдокремлене майно, можуть вiд свого iменi набувати майнових i особистих немайно-вих прав, нести обов'язки. Тому вони вiдповiдно до ст. 21 Цивiльного кодексу Украєни визнаються юридичними особами. А це означау, що профспiлки можуть виступати в рiзних органах по захисту своєх iнтересiв та iнтересiв своєх членiв, бути позивачем i вiдповiдачем в судових органах.
Правове становище профспiлок визначають також норми, що встановлюють повноваження профспiлок в трудових вiдносинах. В КЗпП правове становище профспiлок закрiплене в главi XVI <Професiйнi спiлки. Участь працiвникiв в управлiннi пiдприумствами, установами, органiзацiями> (ст.ст. 243-252). Крiм того, в рядi статей iнших глав КЗпП також визначаються повноваження профспiлок по встановленню умов працi, контролю за додержанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю.
Наданi профспiлкам права одночасно у й єх обов'язками по захисту трудових i соцiально-економiчних прав та iнтересiв працюючих.
118
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Залежно вiд порядку реалiзацiє наданих профспiлкам прав єх можна класифiкувати на три групи: 1) спiльнi з власником або уповноваженим ним органом права; 2) погоджувальнi права, коли право вирiшення питання належить власнику або уповноваженому ним органу, але власник повинен попередньо погодити вирiшення цих питань з профспiлковим органом; 3) право на участь профспiлкових органiв у вирiшеннi виробничих питань власником або уповноваженим ним органом.
Спiльне вирiшення питань означау, що власник або уповноважений ним орган на пiдприумствi на рiвних засадах з профспiлковим органом розглядають визначенi законом питання, а документ, що приймауться, пiдписують обидвi сторони. В разi розбiжностi точок зору по сутi питання рiшення не може бути прийняте.
iнiцiатива про спiльне вирiшення питань покладауться на одну iз сторiн. Так, власник або уповноважений ним орган разом з профспiлкою розподiляу фонд матерiального заохочення, соцiально-культурних заходiв i житлового будiвництва; визначау розмiри премiй, матерiальноє допомоги i винагороди за рiчними пiдсумками роботи пiдприумства; вирiшуу питання про надання житлових примiщень в будинках державних, кооперативних i громадських органiзацiй тощо.
Незалежно вiд того, хто виявив iнiцiативу при спiльному вирiшеннi питань, обидвi сторони мають рiвнi права в прийняттi рiшення. Безумовно, тут немау рiвностi в компетенцiє сторiн у вiдповiдальностi за проведення прийнятих рiшень у життя.
Спiльнi акти власника або уповноваженого ним органу i профспiлкового органу у двостороннiми актами. Вони набувають чинностi з часу єх пiдписання сторонами або в обумовлений строк. Проведення єх в життя не може бути вiдкладене одностороннiми дiями як власника або уповноваженого ним органу, так i профспiлкового органу.
Особливiстю такоє форми взаумовiдносин у те, що власник або уповноважений ним орган мають право здiйснювати той чи iнший захiд у галузi трудових вiдносин лише разом, спiльно з профспiлковим органом.
Погоджувальний порядок вирiшення питань носить правоохоронний характер. Суть погодження рiшення власника або уповноваженого ним органу з профспiлкою полягау в тому, що без такого погодження власник або уповноважений ним орган
Роздiл IV. Суб'укти трудового права Украєни
119
не мау права видавати вiдповiдний акт або приймати рiшення з даного питання. Однак одержана вiд профспiлкового органу попередня згода не у обов'язковою для прийняття вiдповiдного акта, оскiльки потреба в цьому може вiдпасти.
За погодженням з профспiлковим органом приймаються рiшення з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу тодi, коли така його дiя у розпорядчим актом. Але цей акт набувау чинностi лише у разi, коли вiн був погоджений з профспiлковим органом, що представляу iнтереси трудового колективу даного пiдприумства. Рiшення в цьому разi пiдписуу власник або уповноважений ним орган одноособове. Але в обов'язковому порядку воно повинно мiстити посилання на те, що це питання погоджено з профспiлковим органом.
У порядку погодження з профспiлковим органом власник або уповноважений ним орган встановлюу системи оплати працi;
затверджуу положення про премiювання робiтникiв i службовцiв, про виплату винагороди за пiдсумками рiчноє роботи пiдприумства; затверджуу зниженi норми виробiтку для неповнолiтнiх i молодих робiтникiв; встановлюу черговiсть надання вiдпусток; затверджуу графiки змiнностi при п'ятиденному робочому тижнi; вирiшуу питання про проведення надурочних робiт, про залучення працiвникiв до роботи у вихiднi днi, про звiльнення працiвникiв з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу.
Вирiшення питань з участю профспiлкового органу означау, що власник або уповноважений ним орган запрошуу профспiлковий орган для обговорення певних питань. Висновки профспiлкового органу з питань, що розглядаються, всебiчно обговорюються i беруться до уваги при постановленнi рiшення. Але обов'язковоє юридичноє сили цi висновки для власника або уповноваженого ним органу не мають.
За змiстом наданi профспiлковим органам пiдприумств права можна роздiлити на двi групи: по встановленню умов працi i по контролю за застосуванням власником або уповноваженим ним органом чинного законодавства та ранiше встановлених умов
працi.
У встановленнi умов працi права профспiлкових органiв мають паритетний характер. Переважною формою встановлення умов працi у колективний договiр. Як i всяка угода, колективний договiр становить собою юридичний факт, що викли-
120
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
кау виникнення, змiну або припинення правових вiдносин. Колективний договiр регулюуться главою II КЗпП (ст.ст. 12-20) та Законом Украєни вiд 1 липня 1993 р. <Про колективнi договори i угоди>.
Колективний договiр укладауться на основi чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових i соцiально-економiчних вiдносин i узгодження iнтересiв трудящих, власникiв та уповноважених ними органiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144