Колективна (бригадна) матерiальна вiдповiдальнiсть встановлюуться власником пiдприумства за погодженням з профспiлковим комiтетом. Письмовий договiр про колективну (бригадну) матерiальну вiдповiдальнiсть може укладатись тiльки за згодою кожного члена бригади. Колектив працюу з матерiальними цiнностями на пiдставi взаумноє довiри, тому склад бригади не може бути примусовим. Бригадi надано право вiдводити окремих працiвникiв, що рекомендуються в бригаду, чи навiть включенi до єє складу.
2. Повна матерiальна вiдповiдальнiсть настау за шкоду, заподiяну працiвниками пiдприумству у випадках, коли майно або iншi цiнностi були одержанi працiвником пiд звiт за разовою довiренiстю або за iншими разовими документами (п. 2 ст. 134 КЗпП).
Роздiл XIII. Матерiальну вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин 431
Термiн <пiд звiт> означау, що працiвники повиннi повнiстю звiтувати перед власником або уповноваженим ним органом за одержанi цiнностi, тобто подати документи про вiдправлення вантажу, здання одержаних цiнностей на склад, використання єх на виробництвi за розпорядженням певних службових осiб тощо. Працiвник, який одержав матерiальнi цiнностi i не звiтував про них, у разi єх вiдсутностi несе повну матерiальну вiдповiдальнiсть незалежно вiд виду майна i мети його використання.
До разових документiв у першу чергу вiдносяться доручення. Залежно вiд змiсту повноважень, що мiстять доручення, вони можуть бути трьох видiв: разовi, спецiальнi та загальнi. Всi вони мають офiцiйний характер, оскiльки походять вiд службових осiб, якi уповноваженi єх видавати вiд iменi пiдприумства.
Разовi доручення видаються представнику на проведення однiує, разовоє дiє. Для вчинення певних однакових дiй у межах певного вiдрiзку часу видаються спецiальнi доручення. Загальне доручення видауться на право проведення рiзних дiй по управлiнню майном.
Повна матерiальна вiдповiдальнiсть настау для всiх категорiй працiвникiв, якi не звiтували про цiнностi, одержанi за разовими дорученнями та iншими разовими документами. Спецiальнi та загальнi доручення повиннi видаватись тiльки працiвникам, з якими укладено договiр про повну матерiальну вiдповiдальнiсть або якi несуть таку вiдповiдальнiсть вiдповiдно до законодавства.
Працiвник, якому видали пiд звiт матерiальнi цiнностi, не повинен вiдноситись до категорiє тих, з ким можуть укладатись договори про повну матерiальну вiдповiдальнiсть. Цiнностi йому доручаються тимчасово, iнодi на досить короткий термiн, наприклад одержати єх вiд постачальника i доставити на пiдприумство. Але оскiльки за переданi йому матерiальнi цiнностi на нього може бути покладена повна матерiальна вiдповiдальнiсть, власник або уповноважений ним орган може видати разове доручення працiвнику лише за його згодою. Вiдмова працiвника вiд одержання пiд звiт цiнностей за разовим дорученням не у дисциплiнарним проступком.
Разове доручення повинне видаватись лише працiвникам, що перебувають з даним пiдприумством у трудових правовiдносинах. За вiдсутностi трудового зв'язку з особою, якiй видали доручення, може настати майнова вiдповiдальнiсть на пiдставi цивiльного законодавства.
432
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Крiм разового доручення, документами, за якими працiвник одержуу пiд звiт матерiальнi цiнностi, можуть бути вiдомiсть, фактура, накладна тощо. Про одержання матерiальних цiнностей працiвник ставить свiй пiдпис i тим самим бере на себе зобов'язання забезпечити єх повну збереженiсть i передати власнику або уповноваженому ним органу. При цьому повна матерiальна вiдповiдальнiсть настау за умови, що працiвник мав реальну можливiсть зберегти цiнностi, якi вiн одержав пiд звiт.
Тому особи, якi одержують матерiальнi цiнностi пiд звiт, повиннi бути ознайомленi з правилами прийняття матерiальних цiнностей, порядком складення акта в разi нестачi, порядком вiдправлення вантажу тощо.
3. Матерiальна вiдповiдальнiсть у повному розмiрi настау також у випадку, коли шкоду завдано дiями працiвника, якi мають ознаки дiянь, переслiдуваних у кримiнальному порядку (п. З ст. 134 КЗпП).
Таку вiдповiдальнiсть несе будь-який працiвник, незалежно вiд посади, яку вiн займау, або виконуваноє ним роботи, який не у матерiально вiдповiдальною особою, але своєми дiями, що мають ознаки кримiнального злочину, завдав шкоди майну пiдприумства.
Факт вчинення дiянь, що переслiдуються у кримiнальному порядку, повинен пiдтверджуватись у порядку кримiнального провадження. Це мау бути або обвинувальний вирок суду, ухвала суду в кримiнальнiй справi про припинення провадження по справi в зв'язку з амнiстiую чи передачею обвинуваченого на поруки трудовому колективу, передачi справи на розгляд товариського суду та в iнших подiбних випадках, або постанови слiдчо-прокурорських органiв.
Такою постановою працiвник може бути навiть звiльнений вiд кримiнальноє вiдповiдальностi в зв'язку зi спливом строку давностi для притягнення до кримiнальноє вiдповiдальностi, коли вчинений працiвником злочин вже не становить суспiльноє небезпеки. Працiвник може не нести кримiнальноє вiдповiдальностi, якщо його звiльнили вiд вiдбування покарання у зв'язку iз захворюванням, достроково або умовно-достроково звiльнили вiд покарання, в разi винесення судом обвинувального вироку без призначення мiри покарання тощо.
Таким чином, для покладення на працiвника повноє матерiальноє вiдповiдальностi на пiдставi п. З ст. 134 КЗпП працiвник
Роздiл XIII. Матерiальна вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин 433
не обов'язково повинен бути засудженим до позбавлення волi. Головне, щоб була вiдповiдна постанова суду або слiдчо-прокурорських органiв про те, що дiє працiвника мають ознаки кримiнального злочину. У той же час амнiстiя не звiльняу вiд обов'язку вiдшкодувати заподiяну злочином шкоду, покладеного на винну особу вироком чи рiшенням суду (ч. 2 ст. 5 Закону Украєни вiд 1 жовтня 1996 р. <Про застосування амнiстiє в Украєнi>). Коли ж справа припиняуться за ч. 2 ст. 7 Кримiнальниго кодексу Украєни за малозначнiстю, пiдстави для покладення на працiвника повноє матерiальноє вiдповiдальностi вiдсутнi. Малозначним визнауться така дiя чи бездiяльнiсть працiвника, яка тiльки за своую формою подiбна до злочину, але внаслiдок своує ма-лозначностi не становить суспiльноє небезпеки.
У випадку, коли при розглядi справи в судi за цiую пiдставою виникау сумнiв у правильностi постанови слiдчого чи прокурора про наявнiсть в дiях працiвника ознак кримiнального злочину, суд мау поставити перед вiдповiдним прокурором питання про перегляд цiує постанови. i навпаки, розглядаючи цивiльну справу, суд, виявивши в дiях працiвника, якими була заподiяна шкода, ознаки кримiнального злочину, повiдомляу про це прокурора або сам порушуу кримiнальну справу. У цих випадках провадження по справi зупиняуться.
При розглядi справи в судi про матерiальну вiдповiдальнiсть працiвника, що випливау з кримiнальноє справи, по якiй суд щодо працiвника постановив обвинувальний вирок, що набрав чинностi, цей вирок для цивiльноє справи мау значення лише в частинi, чи мав мiсце кримiнальний злочин i чи вчинений вiн даною особою. Якщо обвинувальний вирок у кримiнальнiй справi обов'язковий для суду, що розглядау цивiльну справу хоча б у цих питаннях, то постанови прокурорсько-слiдчих органiв такоє обов'язковоє сили не мають. Вони у лише пiдставою для власника або уповноваженого ним органу для звернення до суду з позовом про вiдшкодування заподiяноє працiвником шкоди за п.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144