6 ст. 40 КЗпП.
Але таке звiльнення може мати мiсце лише за умови, що звiльнений працiвник поновлюуться на роботi рiшенням суду або вищого в порядку пiдлеглостi органу. Пiдлягау також поновленню на роботi працiвник, що звiльняуться з вiйськовоє служби за станом здоров'я або сiмейними обставинами протягом трьох мiсяцiв з дня призову чи зарахування на вiйськову службу, не враховуючи часу проєзду до мiсця постiйного проживання (ч. 2 п. 5 ст. 26 Закону Украєни вiд 25 березня 1992 р. <Про загальний вiйськовий обов'язок i вiйськову службу>).
Верховний Суд Украєни в однiй iз справ, вказавши, що у випадку, коли трудовий договiр був припинений на пiдставi постанови суду про направлення особи в лiкувально-трудовий профiлакторiй для примусового лiкування, а пiзнiше ця постанова була скасована в порядку нагляду i при новому розглядi справи пiдстав для примусового лiкування встановлено не було, питання про надання роботи цiй особi повинне вирiшуватись в порядку працевлаштування1.
Звiльнення у разi поновлення на роботi працiвника, який ранiше виконував цю роботу, допускауться, коли неможливе переведення новоприйнятого працiвника за його згодою на iншу роботу. Якщо власник або уповноважений ним орган не вжив заходiв до переведення працiвника, що звiльнюуться, розiрвання трудового договору за даною пiдставою буде неправильним.
Див.: Информ. бюл. Верхов. Суда УССР. 1977. № 23. С.
266
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
дувального вироку або винесення постанови про припинення кримiнальноє справи за вiдсутнiстю подiє злочину, за вiдсутнiстю в дiях складу злочину або за недоведенiстю вчинення злочину громадянином.
Розiрвання трудового договору з новоприйнятим працiвником можливе за умови, що працiвник, який ранiше виконував цю роботу, саме поновлюуться на роботi. Чинним законодавством передбаченi випадки, коли працiвниковi пiсля закiнчення виконання певних обов'язкiв повинна бути надана попередня робота. Так, вiдповiдно до ст. 118 КЗпП працiвникам, звiльненим з роботи у зв'язку з обранням єх на виборнi посади у державних органах, наприклад у Радi народних депутатiв, а також профспiлкових, кооперативних органах, надауться пiсля закiнчення єх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а за єє вiдсутностi - iнша рiвноцiнна робота (посада) на тому самому чи, за згодою працiвника, на iншому пiдприумствi.
Пiд рiвноцiнною роботою (посадою) слiд розумiти таку роботу (посаду), яка вiдповiдау попереднiй роботi за обсягом пiльг, що надаються у зв'язку з єє виконанням, та переваг у межах робочого часу i часу вiдпочинку, соцiального страхування, соцiально-культурного та житлово-побутового обслуговування.
Якщо посада, яку займав працiвник, обраний на посаду в державних органах, зайнята iншим постiйним працiвником, працiвник пiдлягау працевлаштуванню на рiвноцiннiй посадi. У разi невиконання цього обов'язку власником або упоноваже-ним ним органом працiвник може звернутися до суду з позовом, але не про поновлення на роботi, а з вимогою про укладення трудового договору.
Пленум Верховного Суду Украєни в постановi вiд 6 листопада 1992 р. роз'яснив, що при обгрунтованостi такого позову суд своєм рiшенням зобов'язуу власника або уповноважений ним орган укласти трудовий договiр з особою з дня єє звернення до суду з приводу прийняття на роботу.
Якщо внаслiдок вiдмови у прийняттi на роботу або несвоучасного укладення трудового договору працiвник мав вимушений прогул, за час цього прогулу йому повинна бути виплачена заробiтна плата.
Поява працiвника на роботi в нетверезому станi, у станi наркотичного або токсичного сп'янiння дау право власнику або упов-
267
Роздiл VIII. Трудовий договiр
новаженому ним органу звiльнити такого працiвника з роботи на пiдставi п. 7 ст. 40 КЗпП. В такому станi працiвник не може критично оцiнювати своє дiє, втрачаються почуття дозволеного i вiдповiдальностi, виникау загроза створення аварiйноє ситуацiє та травматизму. Працiвник фактично втрачау можливiсть належним чином виконувати своє трудовi обов'язки.
Звiльнення працiвника за цiую пiдставою може мати мiсце незалежно вiд того, у який перiод робочого часу вiн появився на роботi в нетверезому станi, у станi наркотичного або токсичного сп'янiння: на початку роботи, протягом робочого дня чи при його закiнченнi. Сам факт появи на роботi в нетверезому станi, у станi наркотичного або токсичного сп'янiння у порушенням трудовоє дисциплiни, незалежно вiд настання чи вiдсутностi шкiдливих наслiдкiв.
Власник або уповноважений ним орган повинен не допускати до роботи працiвника, що появився в станi сп'янiння, протягом цього дня або змiни. Однак пiдставою для звiльнення у даному випадку у не вiдсторонення працiвника вiд роботи, а саме поява на роботi в станi сп'янiння. Тому власник або уповноважений ним орган мау право розiрвати трудовий договiр з працiвником незалежно вiд того, чи був вiн вiдсторонений вiд роботи, чи працював у станi алкогольного або токсичного сп'янiння всю змiну.
Перебування працiвника в нетверезому станi, у станi наркотичного або токсичного сп'янiння може встановлюватись як на пiдставi медичного висновку, так i на пiдставах iнших видiв доказiв, передбачених ст. 27 ЦПК.
Звiльнення за появу на роботi в станi алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'янiння застосовууться до працiвника незалежно вiд того, чи притягався вiн ранiше до дисциплiнарноє вiдповiдальностi та чи вживались до нього заходи громадського стягнення. Власник або уповноважений ним орган мау право звiльнити працiвника за цiую пiдставою й при одноразовому порушеннi трудовоє дисциплiни, дотримуючись при цьо-'му порядку i строкiв накладення дисциплiнарних стягнень.
Пунктом 8 ст. 40 КЗпП передбачено право власника або уповноваженого ним органу розiрвати трудовий договiр з працiвником у випадку вчинення за мiсцем роботи розкрадання, в тому числi дрiбного, майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законноє сили, чи постановою органу, до ком-
268
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
петенцп якого входить накладення адмiнiстративного стягнення або застосування заходiв громадського впливу. Таке звiльнення можливе незалежно вiд того, чи застосовувались до працiвника ранiше заходи дисциплiнарного стягнення, у робочий чи неробочий час вчинено розкрадання.
Пленум Верховного Суду Украєни в п. 26 постанови вiд 6 листопада 1992 р. № 9 <Про практику розгляду судами трудових спорiв> роз'яснив, що за змiстом п. 8 ст. 40 КЗпП до вказаних у цiй нормi випадкiв вчинення розкрадання майна власника вiдноситься як розкрадання його в органiзацiє, з якою працiвник перебувау в трудових вiдносинах, так i розкрадання його в органiзацiє, в якiй вiн виконував роботу внаслiдок даних трудових вiдносин.
Факт розкрадання майна, таким чином, може бути встановлений вироком суду, що набрав чинностi. Цим вироком працiвник не обов'язково повинен бути засуджений до такоє мiри покарання, що перешкоджау йому виконувати обумовлену роботу, як це передбачено п. 7 ст. 36 КЗпП. Мiра покарання не мау значення для вирiшення питання про звiльнення працiвника. Вирок пiдтверджуу факт вчинення працiвником крадiжки, i саме наявнiсть цього факту у пiдставою для розiрвання трудового договору.
Пiдтвердженням факту крадiжки можуть бути також постанова компетентного органу про накладення за це адмiнiстративного стягнення, рiшення трудового колективу та його органiв, товариського суду або громадськоє органiзацiє при застосуваннi заходiв громадського впливу за встановлений факт розкрадання майна.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144
Але таке звiльнення може мати мiсце лише за умови, що звiльнений працiвник поновлюуться на роботi рiшенням суду або вищого в порядку пiдлеглостi органу. Пiдлягау також поновленню на роботi працiвник, що звiльняуться з вiйськовоє служби за станом здоров'я або сiмейними обставинами протягом трьох мiсяцiв з дня призову чи зарахування на вiйськову службу, не враховуючи часу проєзду до мiсця постiйного проживання (ч. 2 п. 5 ст. 26 Закону Украєни вiд 25 березня 1992 р. <Про загальний вiйськовий обов'язок i вiйськову службу>).
Верховний Суд Украєни в однiй iз справ, вказавши, що у випадку, коли трудовий договiр був припинений на пiдставi постанови суду про направлення особи в лiкувально-трудовий профiлакторiй для примусового лiкування, а пiзнiше ця постанова була скасована в порядку нагляду i при новому розглядi справи пiдстав для примусового лiкування встановлено не було, питання про надання роботи цiй особi повинне вирiшуватись в порядку працевлаштування1.
Звiльнення у разi поновлення на роботi працiвника, який ранiше виконував цю роботу, допускауться, коли неможливе переведення новоприйнятого працiвника за його згодою на iншу роботу. Якщо власник або уповноважений ним орган не вжив заходiв до переведення працiвника, що звiльнюуться, розiрвання трудового договору за даною пiдставою буде неправильним.
Див.: Информ. бюл. Верхов. Суда УССР. 1977. № 23. С.
266
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
дувального вироку або винесення постанови про припинення кримiнальноє справи за вiдсутнiстю подiє злочину, за вiдсутнiстю в дiях складу злочину або за недоведенiстю вчинення злочину громадянином.
Розiрвання трудового договору з новоприйнятим працiвником можливе за умови, що працiвник, який ранiше виконував цю роботу, саме поновлюуться на роботi. Чинним законодавством передбаченi випадки, коли працiвниковi пiсля закiнчення виконання певних обов'язкiв повинна бути надана попередня робота. Так, вiдповiдно до ст. 118 КЗпП працiвникам, звiльненим з роботи у зв'язку з обранням єх на виборнi посади у державних органах, наприклад у Радi народних депутатiв, а також профспiлкових, кооперативних органах, надауться пiсля закiнчення єх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а за єє вiдсутностi - iнша рiвноцiнна робота (посада) на тому самому чи, за згодою працiвника, на iншому пiдприумствi.
Пiд рiвноцiнною роботою (посадою) слiд розумiти таку роботу (посаду), яка вiдповiдау попереднiй роботi за обсягом пiльг, що надаються у зв'язку з єє виконанням, та переваг у межах робочого часу i часу вiдпочинку, соцiального страхування, соцiально-культурного та житлово-побутового обслуговування.
Якщо посада, яку займав працiвник, обраний на посаду в державних органах, зайнята iншим постiйним працiвником, працiвник пiдлягау працевлаштуванню на рiвноцiннiй посадi. У разi невиконання цього обов'язку власником або упоноваже-ним ним органом працiвник може звернутися до суду з позовом, але не про поновлення на роботi, а з вимогою про укладення трудового договору.
Пленум Верховного Суду Украєни в постановi вiд 6 листопада 1992 р. роз'яснив, що при обгрунтованостi такого позову суд своєм рiшенням зобов'язуу власника або уповноважений ним орган укласти трудовий договiр з особою з дня єє звернення до суду з приводу прийняття на роботу.
Якщо внаслiдок вiдмови у прийняттi на роботу або несвоучасного укладення трудового договору працiвник мав вимушений прогул, за час цього прогулу йому повинна бути виплачена заробiтна плата.
Поява працiвника на роботi в нетверезому станi, у станi наркотичного або токсичного сп'янiння дау право власнику або упов-
267
Роздiл VIII. Трудовий договiр
новаженому ним органу звiльнити такого працiвника з роботи на пiдставi п. 7 ст. 40 КЗпП. В такому станi працiвник не може критично оцiнювати своє дiє, втрачаються почуття дозволеного i вiдповiдальностi, виникау загроза створення аварiйноє ситуацiє та травматизму. Працiвник фактично втрачау можливiсть належним чином виконувати своє трудовi обов'язки.
Звiльнення працiвника за цiую пiдставою може мати мiсце незалежно вiд того, у який перiод робочого часу вiн появився на роботi в нетверезому станi, у станi наркотичного або токсичного сп'янiння: на початку роботи, протягом робочого дня чи при його закiнченнi. Сам факт появи на роботi в нетверезому станi, у станi наркотичного або токсичного сп'янiння у порушенням трудовоє дисциплiни, незалежно вiд настання чи вiдсутностi шкiдливих наслiдкiв.
Власник або уповноважений ним орган повинен не допускати до роботи працiвника, що появився в станi сп'янiння, протягом цього дня або змiни. Однак пiдставою для звiльнення у даному випадку у не вiдсторонення працiвника вiд роботи, а саме поява на роботi в станi сп'янiння. Тому власник або уповноважений ним орган мау право розiрвати трудовий договiр з працiвником незалежно вiд того, чи був вiн вiдсторонений вiд роботи, чи працював у станi алкогольного або токсичного сп'янiння всю змiну.
Перебування працiвника в нетверезому станi, у станi наркотичного або токсичного сп'янiння може встановлюватись як на пiдставi медичного висновку, так i на пiдставах iнших видiв доказiв, передбачених ст. 27 ЦПК.
Звiльнення за появу на роботi в станi алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'янiння застосовууться до працiвника незалежно вiд того, чи притягався вiн ранiше до дисциплiнарноє вiдповiдальностi та чи вживались до нього заходи громадського стягнення. Власник або уповноважений ним орган мау право звiльнити працiвника за цiую пiдставою й при одноразовому порушеннi трудовоє дисциплiни, дотримуючись при цьо-'му порядку i строкiв накладення дисциплiнарних стягнень.
Пунктом 8 ст. 40 КЗпП передбачено право власника або уповноваженого ним органу розiрвати трудовий договiр з працiвником у випадку вчинення за мiсцем роботи розкрадання, в тому числi дрiбного, майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законноє сили, чи постановою органу, до ком-
268
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
петенцп якого входить накладення адмiнiстративного стягнення або застосування заходiв громадського впливу. Таке звiльнення можливе незалежно вiд того, чи застосовувались до працiвника ранiше заходи дисциплiнарного стягнення, у робочий чи неробочий час вчинено розкрадання.
Пленум Верховного Суду Украєни в п. 26 постанови вiд 6 листопада 1992 р. № 9 <Про практику розгляду судами трудових спорiв> роз'яснив, що за змiстом п. 8 ст. 40 КЗпП до вказаних у цiй нормi випадкiв вчинення розкрадання майна власника вiдноситься як розкрадання його в органiзацiє, з якою працiвник перебувау в трудових вiдносинах, так i розкрадання його в органiзацiє, в якiй вiн виконував роботу внаслiдок даних трудових вiдносин.
Факт розкрадання майна, таким чином, може бути встановлений вироком суду, що набрав чинностi. Цим вироком працiвник не обов'язково повинен бути засуджений до такоє мiри покарання, що перешкоджау йому виконувати обумовлену роботу, як це передбачено п. 7 ст. 36 КЗпП. Мiра покарання не мау значення для вирiшення питання про звiльнення працiвника. Вирок пiдтверджуу факт вчинення працiвником крадiжки, i саме наявнiсть цього факту у пiдставою для розiрвання трудового договору.
Пiдтвердженням факту крадiжки можуть бути також постанова компетентного органу про накладення за це адмiнiстративного стягнення, рiшення трудового колективу та його органiв, товариського суду або громадськоє органiзацiє при застосуваннi заходiв громадського впливу за встановлений факт розкрадання майна.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144