фактично поставлене в залежнiсть вiд змiсту нормативних актiв вГосiє, хоч формально вони приймались органами державноє (єлади Украєни. Таке становище створилося внаслiдок того, що, i^о-першс, Росiя пiдкорила Украєну шляхом <спiвробiтництва> галузi управлiння народним господарством, транспортом, "*' Щиiiвiв> 8 також в галузi регулювання питань працi, iЩВвЗпечення i продовольства. По всiй Украєнi гос-iГ Продовольчi загони <московськоє обжорки>, що обурення i навiть збройнi виступи селянського на-МЛення Украєни (батько Махно, отамани Григор'ув, Божко, i Волинець, отаманша Маруся Соколiвська та iн.). Ь>, По-друге, ще в березнi 1919 р. III з'єзд КП(б)У розглянув роект конституцiє Украєнськоє РСР i постановив прийняти за вазок конституцiю Росiйськоє федерацiє iз змiнами i допов-<инями, визначеними мiсцевими умовами. Коли конституцiя 'ОСiЄ стала <зразком> для Украєни, решта законодавчих актiв ВКОЖ приймались пiсля того, як вони видавалися в Росiє, без iєдь-якого вiдхилення в змiстi. В окремих випадках не прово-| ДИЛОСЬ навiть дублювання законодавчих актiв Росiє. Спецiаль-iМКМИ постановами вони поширювались на територiю Украєни. i Прикладом цього може служити постанова Наркомпрацi Росiє | ВiД 4 березня 1921 р. <Про граничнi норми перенесення i пере-| Сування важких речей пiдлiтками>, яка була визнана <обов'яз-| КОВОЮ>, поширена на всi союзнi республiки, а в Украєнi дiу
г й зараз.
i>: Вiковi чаяння украєнського народу про створення своує не-
| валежноє держави з перемогою бiльшовикiв у громадянськiй вiйнi
60
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
були розвiянi. Формально, ще не будучи об'уднаною з Росiую, Украєна також розпочала вiдновлення народного господарства. Заводи, фабрики, земля стали власнiстю держави. Навiть проголошена В. Ульяновим (Ленiним) нова економiчна полiтика, яка пожвавила виробництво i торгiвлю, в питання власностi змiн не внесла. Держава посилила наступ на приватну власнiсть, лiквiдацiю багатоукладностi, намагаючись змiцнити державну власнiсть.
В умовах вiдбудови народного господарства зростау роль права в регулюваннi суспiльних вiдносин, у тому числi трудових. Хоч офiцiйна радянська правова iсторiографiя стверджувала, що всi законодавчi акти, прийнятi в Росiє Вi918-1920 роках, були поширенi й в Украєнi, фактично влада бiльшовикiв в Украєнi була обмеженою. У цей перiод в Украєнi змiняючи один одного, дiяли уповноваженi Тимчасового уряду Росiє, Центральна Рада, уряд Украєнськоє Народноє Республiки (УНР), окупацiйнi влади нiмецько-австрiйських вiйськ, Гетьманат, уряд Захiдноукраєнськоє Народноє Республiки (ЗУНР), окупацiйнi влади вiйськ Денiкiна i Врангеля, польськi окупанти.
Тому не випадково бiльшовики, поширивши в Украєнi законодавчi акти про вiдокремлення церкви вiд держави, визнавши законним тiльки цивiльний шлюб, були змушенi декретом РНК УРСР вiд 20 лютого 1919 р. <Про цивiльний шлюб i ведення книг громадянського стану> визнати усi релiгiйнi шлюби до цiує дати дiйсними, оскiльки тодi органiв радянськоє влади ще не iснувало i тому нiяких реустрацiй проводити вони не могли. Не iснували цi органи i пiзнiше, бо Украєна була окупована вiйськами Денiкiна i Врангеля, панськоє Польщi. Але вдруге визнавати вiдсутнiсть у них влади на мiсцях бiльшовики не стали. Це дау пiдстави зробити висновок про те, що радянську правотворчiсть в Украєнi (без захiдних областей, що опинилися пiд Польщею) слiд вважати розпочатою з 1921 р. Постановою Полiтбюро ЦК КП(б)У вiд 7 червня 1921 р. було схвалено принцип реустрацiє актiв Росiйськоє Федерацiє компетентними органами Украєни. Визнавалося, що така реустрацiя необхiдна для облiку, контролю та пристосування правових актiв РРФСР до умов Украєни.
Формально в Росiє у 1918 р. був прийнятий кодекс законiв про працю, але вiн не дiяв, носив бiльш декларативний, нiж практичний характер, його застосування нiхто не вимагав i не
i Нi- Джерела трудового права Украєни
61
iював. Цей кодекс, як i iншi нормативнi акти даного , значною мiрою був пристосований до вирiшення зав-воунного комунiзму, коли трудовi вiдносини базувалися iмгальнiй трудовiй повинностi. З переходом до новоє еконо-Цноє полiтики i появою обмеженоє приватноє власностi це Цвнодавство вже не вiдповiдало умовам, якi склалися. Вiдпа-^iНеобхiднiсть в залученнi населення до трудовоє повинностi в допередньому розумiннi. Все трудове законодавство перегля-ЄЛося щодо умов мирноє господарськоє дiяльностi з метою ре-МЮвання нових форм трудових правовiдносин. i, Нормами трудового права регулюються усi види трудових шосин, що виникають мiж роботодавцями та працюючими. i Вiдносини - один з найважливiших видiв вiдносин, якi зачi-iть такi питання, як право на працю, працевлаштування, Валiсть робочого часу i часу вiдпочинку, внутрiшнiй трудо-[возпорядок, безпека працi та iн., що виникають iз застосу-л здатностi до працi.
ОЗУМiЛО, ЩО Зi ЗМiНОЮ СОЦiаЛЬНО-еКОНОМiЧНИХ УМОВ ПО-ЗМiН i правове регулювання трудових вiдносин. Зокре-звал Радянськоє iмперiє, проголошення i змiцнення суве-гу республiк як самостiйних держав, рiзнi форми влас-ринковi вiдносини обумовили процес удосконалення дового права i трудового законодавства, викликали н'е-iднiсть створення новоє моделi системи юридичних джерел. [iроведенням в Украєнi правовоє реформи виникау складна угема юридичних джерел, притаманна рiзним правовим сис-лам: зберiгауться спадковiсть романс-германськоє та радянсь-i правових систем, впроваджуються риси англiйськоє та аме-канськоє правових систем.
iг!'1 Слiд зазначити, що згiдно з постановою Верховноє Ради iУкраєни вiд 12 вересня 1991 р. <Про порядок тимчасовоє дiє на iтериторiє Украєни окремих актiв законодавства Союзу РСР> до ^iфийняття вiдповiдних актiв законодавства Украєни на єє тери-i ТОрiє застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, Кт урегульованих законодавством Украєни, за умови, що вони Єiс суперечать Конституцiє i законам Украєни.
Законодавчi акти в Украєнi охоплюють всю сукупнiсть, увесь 'ТОМПлекс виданих органами держави правових норм у рiзних формах. Цi форми залежать вiд ступеня важливостi суспiльних iдносин, що ними регулюються, галузевоє приналежностi та Компетенцiє органу, що здiйснюу нормотворчу дiяльнiсть.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Право i законодавство спiввiдносяться як цiле i частина. Разом вони у явищем об'уктивного характеру. Законодавчi джерела мають такi ознаки:
- зовнiшню об'уктивiзацiю;
- державне санкцiонування;
- гарантованiсть державою.
Система юридичних джерел побудована на принципах iурархiє. Вона являу собою порядок розмiщення джерел права та законодавства в системi залежно вiд єх юридичноє сили i зводиться до таких принципiв:
- вiдмiнностi конституцiйного i законодавчого регулювання;
- прiоритет актiв законодавчоє влади перед актами виконавчоє та судовоє влади;
- перевага актiв вищих органiв у порiвняннi з нижчими органами;
- наявнiсть первинних i вторинних актiв;
- вiдповiднiсть локальних актiв державно-правовим актам;
- можливiсть зупинення i скасування неправомiрних актiв.
iурархiя законодавчих джерел базууться на пiдпорядкованостi органiв, що приймають акти. Саме мiсце органу в iурархiє державних органiв влади й управлiння визначау мiсце того чи iншого джерела в системi джерел права.
Державно-правовi акти - це акти, якi приймаються органами законодавчоє, виконавчоє та судовоє влади i мають правове значення. Тому джерела трудового права прийнято класифiкувати (подiляти) на закони, пiдзаконнi акти, локальнi правовi акти i практику застосування чинного законодавства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144
г й зараз.
i>: Вiковi чаяння украєнського народу про створення своує не-
| валежноє держави з перемогою бiльшовикiв у громадянськiй вiйнi
60
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
були розвiянi. Формально, ще не будучи об'уднаною з Росiую, Украєна також розпочала вiдновлення народного господарства. Заводи, фабрики, земля стали власнiстю держави. Навiть проголошена В. Ульяновим (Ленiним) нова економiчна полiтика, яка пожвавила виробництво i торгiвлю, в питання власностi змiн не внесла. Держава посилила наступ на приватну власнiсть, лiквiдацiю багатоукладностi, намагаючись змiцнити державну власнiсть.
В умовах вiдбудови народного господарства зростау роль права в регулюваннi суспiльних вiдносин, у тому числi трудових. Хоч офiцiйна радянська правова iсторiографiя стверджувала, що всi законодавчi акти, прийнятi в Росiє Вi918-1920 роках, були поширенi й в Украєнi, фактично влада бiльшовикiв в Украєнi була обмеженою. У цей перiод в Украєнi змiняючи один одного, дiяли уповноваженi Тимчасового уряду Росiє, Центральна Рада, уряд Украєнськоє Народноє Республiки (УНР), окупацiйнi влади нiмецько-австрiйських вiйськ, Гетьманат, уряд Захiдноукраєнськоє Народноє Республiки (ЗУНР), окупацiйнi влади вiйськ Денiкiна i Врангеля, польськi окупанти.
Тому не випадково бiльшовики, поширивши в Украєнi законодавчi акти про вiдокремлення церкви вiд держави, визнавши законним тiльки цивiльний шлюб, були змушенi декретом РНК УРСР вiд 20 лютого 1919 р. <Про цивiльний шлюб i ведення книг громадянського стану> визнати усi релiгiйнi шлюби до цiує дати дiйсними, оскiльки тодi органiв радянськоє влади ще не iснувало i тому нiяких реустрацiй проводити вони не могли. Не iснували цi органи i пiзнiше, бо Украєна була окупована вiйськами Денiкiна i Врангеля, панськоє Польщi. Але вдруге визнавати вiдсутнiсть у них влади на мiсцях бiльшовики не стали. Це дау пiдстави зробити висновок про те, що радянську правотворчiсть в Украєнi (без захiдних областей, що опинилися пiд Польщею) слiд вважати розпочатою з 1921 р. Постановою Полiтбюро ЦК КП(б)У вiд 7 червня 1921 р. було схвалено принцип реустрацiє актiв Росiйськоє Федерацiє компетентними органами Украєни. Визнавалося, що така реустрацiя необхiдна для облiку, контролю та пристосування правових актiв РРФСР до умов Украєни.
Формально в Росiє у 1918 р. був прийнятий кодекс законiв про працю, але вiн не дiяв, носив бiльш декларативний, нiж практичний характер, його застосування нiхто не вимагав i не
i Нi- Джерела трудового права Украєни
61
iював. Цей кодекс, як i iншi нормативнi акти даного , значною мiрою був пристосований до вирiшення зав-воунного комунiзму, коли трудовi вiдносини базувалися iмгальнiй трудовiй повинностi. З переходом до новоє еконо-Цноє полiтики i появою обмеженоє приватноє власностi це Цвнодавство вже не вiдповiдало умовам, якi склалися. Вiдпа-^iНеобхiднiсть в залученнi населення до трудовоє повинностi в допередньому розумiннi. Все трудове законодавство перегля-ЄЛося щодо умов мирноє господарськоє дiяльностi з метою ре-МЮвання нових форм трудових правовiдносин. i, Нормами трудового права регулюються усi види трудових шосин, що виникають мiж роботодавцями та працюючими. i Вiдносини - один з найважливiших видiв вiдносин, якi зачi-iть такi питання, як право на працю, працевлаштування, Валiсть робочого часу i часу вiдпочинку, внутрiшнiй трудо-[возпорядок, безпека працi та iн., що виникають iз застосу-л здатностi до працi.
ОЗУМiЛО, ЩО Зi ЗМiНОЮ СОЦiаЛЬНО-еКОНОМiЧНИХ УМОВ ПО-ЗМiН i правове регулювання трудових вiдносин. Зокре-звал Радянськоє iмперiє, проголошення i змiцнення суве-гу республiк як самостiйних держав, рiзнi форми влас-ринковi вiдносини обумовили процес удосконалення дового права i трудового законодавства, викликали н'е-iднiсть створення новоє моделi системи юридичних джерел. [iроведенням в Украєнi правовоє реформи виникау складна угема юридичних джерел, притаманна рiзним правовим сис-лам: зберiгауться спадковiсть романс-германськоє та радянсь-i правових систем, впроваджуються риси англiйськоє та аме-канськоє правових систем.
iг!'1 Слiд зазначити, що згiдно з постановою Верховноє Ради iУкраєни вiд 12 вересня 1991 р. <Про порядок тимчасовоє дiє на iтериторiє Украєни окремих актiв законодавства Союзу РСР> до ^iфийняття вiдповiдних актiв законодавства Украєни на єє тери-i ТОрiє застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, Кт урегульованих законодавством Украєни, за умови, що вони Єiс суперечать Конституцiє i законам Украєни.
Законодавчi акти в Украєнi охоплюють всю сукупнiсть, увесь 'ТОМПлекс виданих органами держави правових норм у рiзних формах. Цi форми залежать вiд ступеня важливостi суспiльних iдносин, що ними регулюються, галузевоє приналежностi та Компетенцiє органу, що здiйснюу нормотворчу дiяльнiсть.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Право i законодавство спiввiдносяться як цiле i частина. Разом вони у явищем об'уктивного характеру. Законодавчi джерела мають такi ознаки:
- зовнiшню об'уктивiзацiю;
- державне санкцiонування;
- гарантованiсть державою.
Система юридичних джерел побудована на принципах iурархiє. Вона являу собою порядок розмiщення джерел права та законодавства в системi залежно вiд єх юридичноє сили i зводиться до таких принципiв:
- вiдмiнностi конституцiйного i законодавчого регулювання;
- прiоритет актiв законодавчоє влади перед актами виконавчоє та судовоє влади;
- перевага актiв вищих органiв у порiвняннi з нижчими органами;
- наявнiсть первинних i вторинних актiв;
- вiдповiднiсть локальних актiв державно-правовим актам;
- можливiсть зупинення i скасування неправомiрних актiв.
iурархiя законодавчих джерел базууться на пiдпорядкованостi органiв, що приймають акти. Саме мiсце органу в iурархiє державних органiв влади й управлiння визначау мiсце того чи iншого джерела в системi джерел права.
Державно-правовi акти - це акти, якi приймаються органами законодавчоє, виконавчоє та судовоє влади i мають правове значення. Тому джерела трудового права прийнято класифiкувати (подiляти) на закони, пiдзаконнi акти, локальнi правовi акти i практику застосування чинного законодавства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144