Але оскiльки працiвник здобувау кошти для життя завдяки своєй працi, у нього виникау низка нових iнтересiв, спрямованих на те, щоб краще органiзувати своу робоче мiсце, краще використати робочий час, полiпшити технологiю, пiдвищити свою квалiфiкацiю тощо, що в кiнцевому пiдсумку приводить до збiльшення кiлькостi продукцiє кращоє якостi i тим самим до бiльш повного задоволення своєх потреб.
Сукупнiсть усiх iнтересiв, спрямованих на пiдвищення продуктивностi працi, становить матерiальну зацiкавленiсть у результатах своує працi. По сутi, вона у зацiкавленiстю в одержаннi певноє кiлькостi матерiальних благ i в поуднаннi з розподiлом за працею перетворюуться в матерiальну зацiкавленiсть в результатах своує працi.
Контроль за мiрою працi i мiрою споживання здiйснюуться державою шляхом встановлення вiдповiдних правових норм. Цi норми, з одного боку, забезпечують розподiл матерiальних благ вiдповiдно до витраченоє працi, а з другого - найбiльш повно зацiкавлюють працiвника в результатах своує працi.
Принцип безпеки працi. Будь-яка людська дiяльнiсть мiстить в собi певний ризик. Виробнича дiяльнiсть щодо ризику винятку не становить.
Безпека працi створюу таку обстановку, в якiй навiть найвищi показники не можуть вважатись остаточними, оскiльки йдеться про здоров'я i життя людей в процесi єх трудовоє дiяльностi. Темпи розвитку виробництва, новi агрегати, станки, iнструменти, хiмiчна сировина постiйно вносять iстотнi поправки у виробничу обстановку, в якiй працiвник перебувау значну
частину свого життя.
Створення безпечних умов працi вимагау значних матерiальних витрат. Загальна вiдповiдальнiсть за стан технiки безпеки i виробничоє санiтарiє покладауться на власникiв, керiвникiв пiдприумств, установ i органiзацiй. В свою чергу в правових нормах, посадових обов'язках iнженерно-технiчних працiвникiв закрiплюються єх обов'язки стежити за тим, щоб пiдлеглi єм
Роздiл II. Основнi принципи трудового права Украєни
53
працiвники дисциплiновано використовували засоби iндивiдуального захисту, доглядали єх, дотримувались положень i правил з технiки безпеки i виробничоє санiтарiє, що дiють на пiдприумствi. Знання приписiв технiки безпеки i виробничоє санiтарiє стають складовою частиною квалiфiкацiйних вимог.
Власник або уповноважний ним орган повинен проводити розслiдування та вести облiк нещасних випадкiв, професiйних захворювань i аварiй на виробництвi вiдповiдно до порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни.
Постiйний контроль за додержанням працiвниками вимог нормативних актiв про охорону працi покладауться на власникiв або уповноважених ними органiв. Трудовi колективи через обраних ними уповноважених, професiйнi спiлки в особi своєх виборних органiв i представникiв контролюють додержання всiма працiвниками приписiв нормативних актiв про охорону працi на пiдприумствах, в установах, органiзацiях.
Принцип участi трудових колективiв i профспiлок у вирiшеннi питань встановлення умов працi i здiйсненнi контролю за додержанням законодавства про працю. Соцiальнi аспекти умов працi визначенi органiзацiую працi та єє характером. Вони включають такi чинники, як режим роботи, єє характер, що повторюуться, роботу змiнами, вночi тощо. При зростаючiй швидкостi i складностi виробничих процесiв збiльшууться виробниче навантаження. Саме воно обумовлюу потребу в постiйному регулюваннi умов працi.
Поняття умов працi не у однозначним. Воно мiстить основнi елементи трудовоє дiяльностi з точки зору єє захисту. Правове регулювання умов працi здiйснюуться централiзованим i локальним методами. За допомогою локального регулювання конкретизууться загальна норма з урахуванням специфiки конкретного пiдприумства.
Локальну нормотворчу дiяльнiсть по встановленню умов працi здiйснюу власник або уповноважений ним орган з участю трудових колективiв i профспiлкових комiтетiв даного | '' пiдприумства. Особливiстю цих локальних актiв у те, що прийнятi норми зверненi не до конкретних, а до невизначених осiб, тобто до всiх i до кожного, хто працюу на цьому пiдприумствi на вiдповiдних роботах.
Локальнi норми, що приймаються власником або уповноваженим ним органом спiльно чи за погодженням з представ-
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
ницьким органом трудового колективу, не можуть погiршувати становище працюючих у порiвняннi з чинним законодавством про працю або суперечити цьому законодавству.
Умови працi на пiдприумствi встановлюються за допомогою рiзних правових форм: колективним договором, iнструкцiями по охоронi працi, положеннями про премiювання, положеннями про виплату винагороди за результатами рiчноє роботи пiдприумства, правилами внутрiшнього трудового розпорядку та iншими угодами.
Принцип участi трудового колективу i профспiлок у вирiшеннi питань встановлення умов працi доповнюуться наданням цим громадським утворенням права здiйснення контролю за додержанням чинного законодавства про працю i ранiше встановлених умов працi. В процесi реалiзацiє цього права певнi норми застосовуються до конкретних фактiв органiзацiє працi i виробничоє дiяльностi пiдприумства. Законодавство про працю у багатьох випадках встановлюу правило, згiдно з яким власник або уповноважений ним орган може застосувати певну норму лише пiсля одержання на це згоди комiтету профспiлковоє органiзацiє. Такий порядок у важливою гарантiую проти суб'уктивiзму i свавiлля в застосуваннi норм трудового права.
Так, власник або уповноважений ним орган може звiльнити працiвника з роботи за своую iнiцiативою лише одержавши попередню згоду профспiлкового комiтету (ст. 43 КЗпП); встановлення пiдсумованого облiку робочого часу (ст. 61 КЗпП), надурочнi роботи (ст. 64 КЗпП), залучення окремих працiвникiв до роботи у вихiднi днi (ст. 71 КЗпП) та iнше допускаються тiльки з дозволу профспiлкового комiтету.
Контрольнi функцiє за додержанням законодавства про працю трудовий колектив здiйснюу й за допомогою комiсiє по трудових спорах. Вiдповiдно до ст. 223 КЗпП трудовi колективи пiдприумств, установ, органiзацiй з числом працюючих не менш як 15 чоловiк на загальних зборах чи конференцiях обирають комiсiє по трудових спорах, якi у первинним органом по розгляду трудових спорiв, що виникають на пiдприумствах.
Комiсiя в усiх випадках повинна вирiшити спiр по сутi, виконання єє рiшення забезпечууться примусовою силою держави через судового виконавця (ст.230 КЗпП).
Роздiл II. Основнi принципи трудового права Украєни
Принцип свободи об'уднання для здiйснення i захисту своєх прав i свобод. Такi об'уднання можуть бути по професiє - професiйнi спiлки, кооперативнi об'уднання, молодiжнi органiзацiє, спортивнi i обороннi органiзацiє, культурнi, творчi та науковi товариства.
Професiйнi спiлки визнаються представницькими органами трудящих у питаннях виробництва, працi, побуту та культури. Право на єх створення належить працюючим на пiдприумствi, в установi, органiзацiє i гарантууться Конституцiую Украєни. Дiють професiйнi спiлки вiдповiдно до статутiв, якi вони самi приймають, без реустрацiє в державних органах.
Обсяг i змiст прав, наданих профспiлкам, вiдображаються в основних напрямках дiяльностi i функцiях цих добровiльних Громадських органiзацiй. Прийнято видiляти такi основнi функцiє профспiлок: захисну - представництво i захист прав трудящих; виробничо-економiчну - турбота про економiчний i соцiальний розвиток;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144
Сукупнiсть усiх iнтересiв, спрямованих на пiдвищення продуктивностi працi, становить матерiальну зацiкавленiсть у результатах своує працi. По сутi, вона у зацiкавленiстю в одержаннi певноє кiлькостi матерiальних благ i в поуднаннi з розподiлом за працею перетворюуться в матерiальну зацiкавленiсть в результатах своує працi.
Контроль за мiрою працi i мiрою споживання здiйснюуться державою шляхом встановлення вiдповiдних правових норм. Цi норми, з одного боку, забезпечують розподiл матерiальних благ вiдповiдно до витраченоє працi, а з другого - найбiльш повно зацiкавлюють працiвника в результатах своує працi.
Принцип безпеки працi. Будь-яка людська дiяльнiсть мiстить в собi певний ризик. Виробнича дiяльнiсть щодо ризику винятку не становить.
Безпека працi створюу таку обстановку, в якiй навiть найвищi показники не можуть вважатись остаточними, оскiльки йдеться про здоров'я i життя людей в процесi єх трудовоє дiяльностi. Темпи розвитку виробництва, новi агрегати, станки, iнструменти, хiмiчна сировина постiйно вносять iстотнi поправки у виробничу обстановку, в якiй працiвник перебувау значну
частину свого життя.
Створення безпечних умов працi вимагау значних матерiальних витрат. Загальна вiдповiдальнiсть за стан технiки безпеки i виробничоє санiтарiє покладауться на власникiв, керiвникiв пiдприумств, установ i органiзацiй. В свою чергу в правових нормах, посадових обов'язках iнженерно-технiчних працiвникiв закрiплюються єх обов'язки стежити за тим, щоб пiдлеглi єм
Роздiл II. Основнi принципи трудового права Украєни
53
працiвники дисциплiновано використовували засоби iндивiдуального захисту, доглядали єх, дотримувались положень i правил з технiки безпеки i виробничоє санiтарiє, що дiють на пiдприумствi. Знання приписiв технiки безпеки i виробничоє санiтарiє стають складовою частиною квалiфiкацiйних вимог.
Власник або уповноважний ним орган повинен проводити розслiдування та вести облiк нещасних випадкiв, професiйних захворювань i аварiй на виробництвi вiдповiдно до порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни.
Постiйний контроль за додержанням працiвниками вимог нормативних актiв про охорону працi покладауться на власникiв або уповноважених ними органiв. Трудовi колективи через обраних ними уповноважених, професiйнi спiлки в особi своєх виборних органiв i представникiв контролюють додержання всiма працiвниками приписiв нормативних актiв про охорону працi на пiдприумствах, в установах, органiзацiях.
Принцип участi трудових колективiв i профспiлок у вирiшеннi питань встановлення умов працi i здiйсненнi контролю за додержанням законодавства про працю. Соцiальнi аспекти умов працi визначенi органiзацiую працi та єє характером. Вони включають такi чинники, як режим роботи, єє характер, що повторюуться, роботу змiнами, вночi тощо. При зростаючiй швидкостi i складностi виробничих процесiв збiльшууться виробниче навантаження. Саме воно обумовлюу потребу в постiйному регулюваннi умов працi.
Поняття умов працi не у однозначним. Воно мiстить основнi елементи трудовоє дiяльностi з точки зору єє захисту. Правове регулювання умов працi здiйснюуться централiзованим i локальним методами. За допомогою локального регулювання конкретизууться загальна норма з урахуванням специфiки конкретного пiдприумства.
Локальну нормотворчу дiяльнiсть по встановленню умов працi здiйснюу власник або уповноважений ним орган з участю трудових колективiв i профспiлкових комiтетiв даного | '' пiдприумства. Особливiстю цих локальних актiв у те, що прийнятi норми зверненi не до конкретних, а до невизначених осiб, тобто до всiх i до кожного, хто працюу на цьому пiдприумствi на вiдповiдних роботах.
Локальнi норми, що приймаються власником або уповноваженим ним органом спiльно чи за погодженням з представ-
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
ницьким органом трудового колективу, не можуть погiршувати становище працюючих у порiвняннi з чинним законодавством про працю або суперечити цьому законодавству.
Умови працi на пiдприумствi встановлюються за допомогою рiзних правових форм: колективним договором, iнструкцiями по охоронi працi, положеннями про премiювання, положеннями про виплату винагороди за результатами рiчноє роботи пiдприумства, правилами внутрiшнього трудового розпорядку та iншими угодами.
Принцип участi трудового колективу i профспiлок у вирiшеннi питань встановлення умов працi доповнюуться наданням цим громадським утворенням права здiйснення контролю за додержанням чинного законодавства про працю i ранiше встановлених умов працi. В процесi реалiзацiє цього права певнi норми застосовуються до конкретних фактiв органiзацiє працi i виробничоє дiяльностi пiдприумства. Законодавство про працю у багатьох випадках встановлюу правило, згiдно з яким власник або уповноважений ним орган може застосувати певну норму лише пiсля одержання на це згоди комiтету профспiлковоє органiзацiє. Такий порядок у важливою гарантiую проти суб'уктивiзму i свавiлля в застосуваннi норм трудового права.
Так, власник або уповноважений ним орган може звiльнити працiвника з роботи за своую iнiцiативою лише одержавши попередню згоду профспiлкового комiтету (ст. 43 КЗпП); встановлення пiдсумованого облiку робочого часу (ст. 61 КЗпП), надурочнi роботи (ст. 64 КЗпП), залучення окремих працiвникiв до роботи у вихiднi днi (ст. 71 КЗпП) та iнше допускаються тiльки з дозволу профспiлкового комiтету.
Контрольнi функцiє за додержанням законодавства про працю трудовий колектив здiйснюу й за допомогою комiсiє по трудових спорах. Вiдповiдно до ст. 223 КЗпП трудовi колективи пiдприумств, установ, органiзацiй з числом працюючих не менш як 15 чоловiк на загальних зборах чи конференцiях обирають комiсiє по трудових спорах, якi у первинним органом по розгляду трудових спорiв, що виникають на пiдприумствах.
Комiсiя в усiх випадках повинна вирiшити спiр по сутi, виконання єє рiшення забезпечууться примусовою силою держави через судового виконавця (ст.230 КЗпП).
Роздiл II. Основнi принципи трудового права Украєни
Принцип свободи об'уднання для здiйснення i захисту своєх прав i свобод. Такi об'уднання можуть бути по професiє - професiйнi спiлки, кооперативнi об'уднання, молодiжнi органiзацiє, спортивнi i обороннi органiзацiє, культурнi, творчi та науковi товариства.
Професiйнi спiлки визнаються представницькими органами трудящих у питаннях виробництва, працi, побуту та культури. Право на єх створення належить працюючим на пiдприумствi, в установi, органiзацiє i гарантууться Конституцiую Украєни. Дiють професiйнi спiлки вiдповiдно до статутiв, якi вони самi приймають, без реустрацiє в державних органах.
Обсяг i змiст прав, наданих профспiлкам, вiдображаються в основних напрямках дiяльностi i функцiях цих добровiльних Громадських органiзацiй. Прийнято видiляти такi основнi функцiє профспiлок: захисну - представництво i захист прав трудящих; виробничо-економiчну - турбота про економiчний i соцiальний розвиток;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144